Неплідна і родючі

     Павло називає Церкву неплідною, бо її діти не народжуються Законом або ділами, чи якимись людськими докладанням зусиль, а в Святому Духові, через Слово віри.  Це – чисто справа народження, не від виконання діл.  Ті, що родючі, з іншого боку, трудяться і напружуються в пологових зусиллях і це чисто справа виконання діл, а не народжування.  Але ті, що намагаються добитися статусу синів і спадкоємців праведністю Закону або своєю власною праведністю, є рабами, які ніколи не одержать спадщини, хоча й запрацюються своїми великими зусиллями аж до смерті, бо намагаються, всупереч Божій волі, добитися своїми ділами того, що Бог хоче дарувати віруючим чистою благодаттю заради Христа.  Віруючі роблять добрі діла, та вони через них не стають синами й спадкоємцями, бо це подаровано їм їхнім народженням.  А через те, що вони стали синами заради Христа, то прославляють Бога своїми добрими ділами і допомогою своєму ближньому.

Мартін Лютер, з Лекцій на Галатів (1535 р.)