УСТА БЛАГОСЛОВЕННЯ
Не багато-хто ставайте, брати мої,
учителями, знавши, що більший осуд приймемо. Бо багато ми всі помиляємось. Коли
хто не помиляється в слові, то це – муж досконалий, спроможний приборкувати й
усе тіло. От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім
тілом керуємо. От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими,
проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий. Так само й язик,
малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного
ліса! І язик – то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими
членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від
геєнни. Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор
приборкується, і приборкана буде природою людською, та не може ніхто із людей
язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної! Ним ми
благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб
так це було! Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка? Хіба може,
брати мої, фігове дерево родити оливки, або виноград фіги? Солодка вода не тече
з солонця (Якова 3:1-12).
Благодать вам і мир від Бога,
Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Гал. 1:3) Амінь.
Дорогі брати і сестри, прізвище
Геббельс на довгі роки стало синонімом неперевершеної брехливості та
пропаганди. І таким воно могло б залишатися на довгі десятиліття, якби не
Дмітрій Кісєлов, російський пропагандист і офіційний державний російський брехун,
який робив і робить усе, аби відібрати пекельні лаври в офіційного
пропагандиста нацистської Німеччини.
Чимало з нас, особливо ті, що
мали або й до цього часу мають друзів чи то в Росії, чи то в окупованих Криму
та частинах Донбасу, дивувалися або й до цього часу дивуються, що то таке
сталося з росіянами та нашими співвітчизниками на окупованих територіях, що
вони настільки сильно почали ненавидіти Україну та українців? Що мусило статися із тими людьми, які приїздили
до нашої країни, тішилися українською гостинністю і раптом почали якщо не
закликати до війни проти нас, то принаймні палко підтримують пародію на
російського Гітлера?
Майже дев’яносто відсотків росіян
у захваті від того, що витворяє Путін. Адже на їхню думку він бореться проти
страшного зла. Адже на Україні правлять нацисти. В Слов’янську вони, наприклад,
були розіпнули хлопчика. А ще ненависть українців настільки велика, що ми,
виявляється, оберігаємо синьо-жовтих синичок, але убиваємо синьо-червоно-білих
снігурів.
Відповідь ми знаходимо в
російській пропаганді. Адже згадані мною вигадки та маса інших жахіть
повторюються зранку до вечора на російських телеекранах у супроводі певних
картинок і декого доводять до нестямної ненависті, а в декому цю нестямну
ненависть вже просто підживлюють.
Справа не лише в
обманщикові. Справа і в тих, хто любить
слухати обмани, неправду. Тоді зерно неправди падає на родючий ґрунт і
приносить свої плоди: недовіру, заздрість, ненависть і розпалює в людині, що
слухає так неправду найгірші пороки.
Необов’язково бути пропагандистом і отримувати заробітну плату з Кремля, аби стати соратником Дмітрія Кісєльова. Можна і словом не прохоплюватися про російсько-українську війну. Можна взагалі жодним словом не згадувати слова «Росія» або «Україна», але перебувати в одному товаристві з усіма гітлерівськими чи путінськими пропагандистами. Для цього достатньо одного – не контролювати власного язика.
Адже, коли ми кажемо неправду, або
ширимо плітку про нашого ближнього, коли розпускаємо про нього погану славу то
чим ми відрізняємося від сумновідомих пропагандистів. У нас можуть дуже
маленькі цілі, у порівнянні з ними. Можливо ми не руйнуємо країн, але ми
ефективно можемо зруйнувати наших братів і сестер, сім’ї, наші церкви, нашу спільноту. А
руйнування країни стоятиме на порядку денному.
Не випадково сьогодні Господь
Святий Дух через Апостола Якова кличе нас бути вельми пильними щодо того, як ми
користуємося нашими устами. Найстрашніша загроза, яку несе неконтрольоване
користування язиком – руйнування вічного життя.
Інколи люди не усвідомлюють
великої відповідальності ставати учителем або проповідником у церкві. Церква –
не установа для заробляння грошей і не установа, покликанням якої є зцілення
хворих на різні тілесні чи психічні хвороби.
Церква – це наречена Христова, яка звіщає Євангеліє і її головне
завдання спасати людей до життя вічного в Божому Царстві.
Але часом в один ряд із
Геббельсом і Кісєльовим потрапляють і інші імена, як-от: Рутефорд, засновник
культу «Свідки Єгови» або й сумнозвісні релігійні діячі з України, як-от
Аделаджа або Мунтян. Апостол Яків лише повторює застереження Сина Божого, Який
каже: «Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому
було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській
глибині...» (Мт. 18:6).
Звісно, ж немалі кари чекають і
на того, хто спокусить від істинної, чистої, євангельської віри і дорослого. Як
каже Апостол: «Не багато-хто ставайте,
брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо». Не буде тоді
виправдання, що, мовляв, я не знав, через це робив, як вважав за потрібне. Якщо
не знаєш Слова – не ставай учителем, не бери участі в обмані і тоді тобі не
доведеться стояти перед Господом осудженим.
Язик, про який сьогодні нам
розповідає Апостол Яків – дуже маленька частина тіла, але може привести, як
бачимо в нашому щоденному житті, до дуже серйозних наслідків. Апостол порівнює
його зі стерном, яке керує цілим кораблем.
Інколи, коли стерно, повернуте не
в той бік, може статися велика біда. Ми
всі знаємо історію «Титаніка». А буквально декілька років тому ми бачили
катастрофу круїзного лайнера «Коста Конкордія». Невчасно повернуте стерно
привело до загибелі десятків людей. Язик подібно до стерна може привести людей
до духовної смерті. Може привести до фізичної смерті. А може викликати інші
жахливі проблеми.
Язик також порівнюється із огнем,
який запалює коло життя. Не так давно в Каліфорнії палахкотіли величезні лісові
території цього мальовничого американського штату. В новинах промайнуло, що був
якийсь підпалювач. Небагато треба, аби
підпалити величезний ліс. Достатньо кинути тліючого недопалка, навіть не
думаючи про те, що це може привести до велетенської пожежі. І так само одне
непродумане слово може почати масові руйнування довколишнього життя.
Язик ще порівнюється з отвором, з
якого тече вода. Вона або солона, або прісна. Або гірка, або придатна до пиття.
Або руйнує життя, або є життєдайною і життя підтримує. Так само те, що ми
кажемо – те, що промовляє наш язик. Люди очікують з лози виноград, а з дерева –
його плодів.
Проте, чому так буває з язиком,
дуже маленькою частиною нашого тіла? Апостол каже: «язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від
геєнни» і далі каже, що язик: «зло
безупинне, він повний отрути смертельної!». Звідки в язика така палюча сила
і така сильна отрута? Чому каже Апостол: «Ним
ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу
подобу. Із тих самих уст виходить благословення й прокляття», А потім кличе
нас: «Не повинно, брати мої, щоб так це
було!»
Язик запалюється від геєнни. Він
повний отрути смертельної. Як він досягає пекла? Звідки він бере отруту
диявола? Господь Христос каже: «Добра
людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе.
Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!» (Лк. 6:45). Язик – лише інструмент, логістичний відділ,
відділ доставки, пошта. Він виносить на гору те, що у нашому серці.
Любі брати і сестри, аби серце
ваше було чистим, Син Божий стався людиною. Він забрав усі до одного ваші гріхи
на Себе. Він зазнав за ваші гріхи – гріхи нечистого серця і злого язика –
нестерпних мук, усю повноту Божого гніву. Його свята кров пролилася за кожного
з вас і на вашому місці Він, вічний Бог та праведна людина помер. Він воскрес
на третій день, підтвердивши виправдання усіх, хто сьогодні кається у гріхах і
кладе свою надію на Нього – воскреслого і вознесенного Христа, Агнця Божого і
Царя над царями.
Коли Давид розкаявся у страшних
своїх гріхах, то він молився: «Серце
чисте створи в мені Боже і духа праведного в моєму нутрі віднови». Бог
відновив грішника, який кається. Бог відновлює і вас, любі брати і сестри, що
каєтесь і уповаєте на Бога, і віруєте, що заради Христа ви – прощені.
Христос проголошує вам прощення усіх ваших гріхів і провин. Христос кличе вас до Себе і міцно-міцно пригортає вас до Себе і навіть невимовно і таїнственно поєднується з вами Своїми істинними тілом і кров’ю під виглядом хліба та вина Святої Вечері. Він каже: «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому» (Ів. 6:56).
Христос живе у вас, любі
причасники. А коли Христос перебуває у вас, то серце ваше – не геєнна, а рай. А
з раю лине не зло, а добро. І не отрута
лине від серця, в якому перебуває Христос, а ліки – солодке Євангеліє і довготерпеливість,
і ласка, і любов, і милосердя, і прощення, і бажання добра нашому
ближньому, і благословення.
І тоді не грішна плоть керує
нашим язиком, хоча й вона дуже
сильно буде намагатися це робити, і навіть інколи перемагатиме, сподіваючись,
що ми не будемо каятися і не відмовимося в Христі, чим забезпечимо відновлення
панування пекла. Але, коли ми – розкаяні, прощені, виправдані, відновлені і
коли в нас перебуває наш любий Спаситель, то ми тоді контролюємо язик, а отже і
все наше тіло. Як каже мудрий Соломон: «Хто
стереже свої уста й свого язика, той душу свою (тобто ціле своє життя) зберігає
від лиха» (Пр. 21:23). Той сіє не війну і вбивства, як це роблять кісєльови
та геббельси, а несе Христова людина мир і життя.
Коли в нас перебуває Христос, тоді
корабель нашого життя веде штурман, який здолав і гріх, і диявола, і смерть.
Він проведе нас повз ті жахливі скелі. А коли навіть, коли ми візьмемося самі
за штурвал і налетимо на мілину або скелю, то Він завжди, у Своїй непохитній
любові, готовий прийти на допомогу.
І коли в нас перебуває Христос,
то ціле наше життя покривається рясним дощем Його благодаті і цвітом Божих
благословень. А язик наш стає, як каже Соломон добірним сріблом, мудрістю,
ліками, добрим знанням і деревом життя (Пр. 10:20, 31; 12:18; 15:2, 4). І все
це у Христі, і через Христа. Хай Слово Боже і Його Таїнство весь час несуть у
душі наші і наші серця Христа. Заради Нього. Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса
Христа нехай буде з духом вашим..! Амінь (Гал. 6:18).
Немає коментарів:
Дописати коментар