Сатана атакує іменем і назвою Церкви

     Іншого разу сказав був доктор Мартін Лютер: «Понад усе ми повинні знати, чи наше вчення, яке ми викладаємо, є Божим Словом – коли ми це знаємо, то на ньому ми повинні міцно будувати, щоб ця будівля могла залишитися і залишиться, і не зруйнує її жоден диявол, а тим більше нічого не вчинить їй світ з уcією своєю раттю, якби вони всі разом не шаленіли та не лютували. Я, слава Богові, виводжу своє вчення винятково зі Слова Божого і зі свого серця прогнав усі інші вірування, як би вони не називалися. І я мав ці важкі думи та пережив гострий біль так, що моє серце деякий час теж промовляло: «Чи ти один такий, що в чистоті маєш істинне Слово Боже? А хіба інші його не мають?» А ще на нас нападає сатана і з усіх сил атакує нас іменем і назвою Церкви: «Так-так», – каже він, «все те, що Християнська Церква донині вирішувала і стільки років вважала за правильне, то саме це ти тепер копаєш ногами так наче це неправильне і ти своїм новим ученням водночас розхитуєш і духовний, і світський уряд».
     Цей аргумент я бачу у всіх пророків, які вислуховували від старших і в Церкві, і в уряді: «Ми – Божий народ і маємо пристойний уряд, заснований і установлений Богом. Те, що ми, найкращі і найбільші доми, вирішуємо і визнаємо за правильне, того слід триматися, а ви що за дурні такі, що хочете нас учити? Хіба вас не жменька?»  Тож справді слід не лише сповна знати Боже Слово та оснаститися ним, але й для того, аби вистояти в битві, слід мати міць учення. Слід бути спроможним промовити: «Я, звісно, знаю, що те чому я навчаю і те, чого я тримаюся – воно Боже, Найбільшої Величності на небесах, Його власне Слово і безконечна постанова та вічна і непохитна істина.
     А все інше, що з ним не погоджується і що йому противиться – марна диявольська брехня, фальшива і неправдива». А ще вкрай важливо, аби це діло провадити і залишатися в ньому непохитним та казати: «Це ж ви всі помиляєтеся і не маєте рації, а моє вчення повністю правдиве і Божа чиста істина, у якій я перебуваю навіть тоді, коли весь світ промовляє інше. Адже Бог не може обманювати, а я маю Його Слово і воно мене не підведе, ані сили адові не здолають мене і через це я маю втіху, яку промовляє Бог: «Я дам тобі людей і слухачів, які повинні його приймати – дозволь про це піклуватися лише Мені, Я буду тебе підтримувати – ти ж просто залишайся в Моєму Слові».

Із Застільних бесід доктора Мартіна Лютера