вівторок, 9 липня 2019 р.

Проповідь на 3-ю неділю по П'ятидесятниці

                                        
                          ГОСТИНА ВІД ГОСПОДА
          (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих. І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами. Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав. І скажуть в той день: «Це наш Бог, що на Нього ми мали надію – і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, – тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!»    (Ісаї 25:6-9).

            Вибраним із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир! (1 Петр. 1:1, 2).

Дорогі брати  і сестри, минулої неділі ми чули євангельську оповідь про багатого, який поклонявся мамоні і вкінці опинився у вічних і жахливих муках аду.  В центрі його життя був він особисто сам, а не Господь, тож і служив той багатий сам собі і дбав винятково про себе самого.  Така природа гріха і світу, який лежить у злі. І така сутність людей цього світу – мирських і себелюбних.

Їм немає діла до лазарів, які лежать під брамами їхніх розкішних палаців. Їм немає діла до бідних і голодних, до віруючих, у яких живе Христос. Вони вважають, що всі повинні бути якщо не їхніми рабами, то принаймні поденними слугами, що за копійку повинні задовольняти усі забаганки. Світогляд світу і мирських людей будується винятково на принципі «ти – мені, я –тобі». І цей принцип світ і його учитель, диявол, з усіх сил намагаються навязати Церкві.

Фальшиві проповідники хочуть обманути Божих людей, що це Божий задум і так думає Господь, а отже так повинні думати і Його люди. Вони хочуть, аби ми вірували, що все продається і купується. А, отже можна купити або ж заробити і спасіння, і праведність, і вічне життя.

Але якби це була правда, то багатий міг би купити собі найшикарнішу оселю Царства Небесного, а бідний Лазар і далі мріяв би бодай про крихту хліба зі столу багатого. Проте реальність інша – спасіння за гроші не купиш. Лицемірний багатий горить у пеклі, а віруючий Лазар тішиться гостинністю Царства Божого. У Царство Небесне не ввійдеш просто через те, тебе шанував і вихваляв безбожний світ.

Але як можна увійти в Царство Боже? Як можна спастися?  Відповідь на це питання сьогодні ми чуємо з уст нашого славного пророка Ісаї. Він каже, що спасіння дає Бог безкоштовно. Він кличе нас вірувати в цю Добру Новину. І Він каже, що спасіння приносить лише Сам Бог не через те, що ми щось зробили чи заслужили, а винятково зі Своєї благодаті, зі Своєї невимовної до нас любові – з любові, якої ніхто з нас не заслужив.

Бог кличе всіх людей отримати спасіння. Для цього Він запрошує усіх на особливу гостину на Свою гору, тобто до Християнської Церкви. Саме тут, каже Він, буде накритий щедрий банкет для всіх без винятку людей. Страви тут – добірні. Напої тут – найкращі.  Страва тут настільки вишукана, що незважаючи на те, як хто старається, такої страви, що дає таку поживу, ніхто ніколи і ніде не приготує. Бо цю страву, цю гостину робить Сам Господь.

Він запрошує усіх на святу гору, бо саме тут гостину банкет накриває Сам Бог.  Ця гостина, цей банкет від Бога радикально відрізняється від усіх можливих гостин, які накривають люди. Звичайна їжа, яку ми споживаємо, годує тіло.  Нічим не відрізняється від неї їжа навіть з найдорожчих ресторанів і від найвідоміших шеф-кухарів. І таку їжу ми повинні мати, інакше ми помремо з голоду.

Світ переповнений дієтологами, які дають поради і рекомендують різні дієти для покращення здоровя. Можливо їхні поради справді продовжать комусь життя. Але раніше чи пізніше настає мить, коли вже ніяка їжа і ніяка дієта не допоможуть. І то буде мить смерті.

Ісая сьогодні порівнює смерть із заслоною, яка розтягнена над усім людством.  Заслона смерті перебуває над усіма народами. Кожна людина живе, наче загорнута у саван смерті. І лише питанням часу є, коли ми помремо. Апостол Павло пише в Посланні до римлян: «Як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили» (5:12). Ніяка земна їжа і ніякі земні ліки не дадуть ради гріхові. Будь-який гріх завжди завершується смертю.

Проте, коли на гостину запрошує Бог, то пожива, яку Він пропонує, не просто живить тіло.  Власне кажучи, ця пожива може нашого тіла не живити зовсім. Пожива, до якої запрошує нас Господь, дає нам щось надзвичайне – те, чого не може дати ніщо у цьому світі: ані їжа, ані напої, ані гроші, ані наші діла, ані святі чи будь-що інше.

 Господь каже, що Його пожива добірна, вишукана: пожива з м’яса і вина. Через Ісаю Бог кличе до Христа.  Христос – гостина від Бога. Христос – гостина для всього людства. Христос – гостина для кожного з вас, любі брати і сестри. Бог любить людей і Бог хоче спасіння для всіх нас.

Ось чому Він дає Христа. Ось чому Христос є особливою гостиною для нас, нашим банкетом. Ми – всього на всього смертні люди. А Христос – істинний Бог та істинна людина в одній Особі. Ми – грішні. А Христос – святий і досконалий. Без Христа ми приречені до смерті і до вічних мук в аду. Христос – Цар Небесний і Його Царство святе і вічне. Але Він обирає бути для нас чудовою гостиною і розкішним банкетом.

Ісая говорячи про гостину від Господа, наче чує слова Христа, Який промовляє: «Хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові… Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме… Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам» (Ів. 6:33, 35, 51). Хто вірує в Христа, той живиться від Христа і Христом – той споживає страву вічного життя.

Ісая наче бачить першу гостину, гостину криваву, накриту на горі Голгофа.  Туди привели закривавленого Сина Божого, Який падав під тягарем хреста. Туди Він прийшов з дому юдейського первосвященика і з преторію римського намісника Понтія Пілата. На Себе Він забрав усі гріхи світу, усі наші гріхи, ваші гріхи і мої гріхи.

Ці гріхи Господь Христос обмив Своєю святою і дорогоцінною кров’ю. Немає такого гріха, який би не був змитий кровю Христа. І немає такого гріха, за який би Син Божий не помер на Голгофському хресті. Всі ваші гріхи, любі брати і сестри, покриті кровю Ісуса Христа. Ісус помер за всі наші провини і переступи проти Бога і наших ближніх.

Гріх був утоплений у крові Ісуса. А смерть не змогла над Ним торжествувати. Ісус вийшов із гробу переможцем над смертю на третій день і дав нам причину для торжества і радості. Так само, як Божий Син обмив Своєю кровю гріхи усіх людей. Так само Він і здолав смерть для всіх людей. Першоплід – Ісус Христос. Але перемога належить усім, хто слухаючи Боже Слово, довіряє Богові і не відкидає запрошення прийти на святу гору, на чудову Божу гостину.

  Ісая пророкує про Христову перемогу над гріхом, над смертю і над владою диявола. Він бачить Христів переможний вихід із гробу. Ісая бачить також майбутнє повернення Христа у славі. Він бачить Останній День і воскресіння усіх мертвих. Бог не спрямовує погляд Ісаї на пекло і на всіх тих, хто не вірував у Христа. Натомість уся увага пророка спрямована на нас, любі брати і сестри, на віруючих.

Ісая бачить повне руйнування смерті, руйнування смерті назавжди. Її просто вже більше не буде. Її існування закінчиться у день повернення Сина Божого у славі. Віруючі воскреснуть до вічного життя. Ісая каже, що Бог витре сльозу з наших очей. Він має на увазі саме ті сльози, які навертаються нам на очі, коли помирають наші рідні, наші друзі, ті люди, яких ми любимо, або коли помирають ті кого люблять вони.

Ісая має на увазі наш плач, коли ми перебуваємо на похороні або коли ми згадуємо тих, хто помер. Таких сліз більше не буде. Бо не буде смерті. Ми будемо бачити у Царстві Небесному усіх тих, хто вірував у Христа. Ми будемо бачити їх живими і здоровими. Ми будемо разом банкетувати і славити Христа. Ми будемо разом поклонятися Богові і співати величальні гімни. Це буде чудесний час, який не матиме кінця, бо смерті більше вже не буде. Христос здобув над нею перемогу. І Він її цілковито знищить у час Свого славетного повернення.

Ісая каже, що Бог також усуне ганьбу Свого народу із цілої землі. Це – дуже особливі і важливі слова. Світ Церкву Христову і віруючих зневажає. І чим ближче буде до повернення Христа у славі, тим брутальнішим стає світ у виливанні всякої брехні на Христа і бруду на Христову Наречену – Церкву. Особливо ефективно диявол і світ використовують телебачення. В школах вони висміюють Христа і Церкву, навязуючи теорію про еволюцію та збочені погляди на стать і статеве життя.

Вони висміюють християн за нашу віру в Христа, за нашу впевненість у воскресінні і вічному житті. Світ обчорнює християн і намагається знищити якщо не нашу віру, то, бодай, нашу репутацію. Але Господь сьогодні через Ісаю утішає нас, що всяка ганьба з нас буде усунена повністю. Зганьблені натомість будуть ті, що Христа відкидали і з Христа глузували.

А поки що ми збираємось на Його святій горі – у Його Церкві вірою. І живимось Христовим Словом, у якому маємо вічне життя. І вічне життя отримуємо із Христовими тілом і кров’ю, які ми споживаємо у хлібі та вині Святої Вечері. Христос, розп’ятий і воскреслий, служить нам не за наші заслуги, а винятково зі Свої благодаті, любі брати і сестри, щонеділі і навіть щоразу, де святкується Євхаристія, накриваючи для нас чудову гостину і даючи нам поживу прощення, праведності та вічного життя у Євангелії – у Слові і Таїнстві, аби Останнього Дня привітати нас у Своєму Царстві і промовити: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Мт. 25:34).

І тоді ми, що бенкетуємо нині Словом і Таїнством, увійдемо на вічний банкет Царства Небесного і будемо величати нашого Спасителя і промовляти: «Це наш Бог, що на Нього ми мали надію – і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, – тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!»    Заради Христа. Амінь.

А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує.  Йому слава та влада на вічні віки, амінь (1 Петр. 5:10, 11).



Немає коментарів: