Ми молимось до Отця, Який нас
любить, як Своїх любих дітей заради Ісуса. Заради
Ісуса означає, що немає нічого більш певного на небесах і на землі ніж
любов нашого Отця і на скелі цієї певності ми основуємо наші молитви. Через це,
наприклад, ми знаємо, що Бог не знає, як давати нам погані дари і якщо ми не
просимо чогось такого, що нам може зашкодити, Бог дасть відповідь на наше
прохання люблячим «ні» перед тим, як дати нам щось гарніше і краще. Ось чому
коли ми виявляємо наші прохання Богові у
тих областях, де ми не маємо чіткого слова Божого, аби воно нас вело, ми
молимось у повній радості віри: «Нехай буде воля Твоя!» Ми знаємо, що навіть
коли Бог не робить того, що ми в даний час хочемо – те, що Він хоче для нас і
дає нам, буде для нашого вічного добра.
Понад усе, аби знаходити надійні
відповіді на наші молитви, ми дивимось на Божі обітниці в Писанні. Коли Бог дає
чітку та загальну обітницю, то немає потреби молитись «як на те Твоя воля»,
тому що Бог вже виявив Свою спасенну волю у тій обітниці. Тут ми думаємо
особливо про Його обітниці прощати всі гріхи, давати Свого Духа і не давати,
аби щось відділяло нас від Його любові і давати нам силу перемагати, коли
випробування життя загрожують нас ошелешити. Прохаючи про щось із цього, ми
промовляємо «Амінь» у повному переконанні, що Бог подасть нам те, що ми
просимо, оскільки Ісус каже, що Отець не дасть відповідь на наш крик про хліб,
подаючи нам каміння.
Немає коментарів:
Дописати коментар