Розум завжди чинить опір Божим законам відповідно до Буття 6: "Велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її - тільки зло повсякденно". Тож спроба зберігати Божий порядок або основувати Божий порядок на розумі (хіба що він перше просвітиться вірою) - це те саме, що хотіти освітити сонце тьмяним ліхтарем або використовувати очеретину за основу для скелі. Бо Ісая (7:9) ставить розум під віру, кажучи: "Якщо не повірите, то не матимете ані розуміння, ані розуму"1. Він не каже: "Якщо не будете мати розуму, то не матимете віри".
---------------------
1. Вільний переклад Лютером Вульґати.
Немає коментарів:
Дописати коментар