Діти світла і дня: проповідь на Неділю торжествуючих святих

                                            ДІТИ СВІТЛА І ДНЯ

                         (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

           А про часи та про пори, брати, не потрібно писати до вас,  бо самі ви докладно те знаєте, що прийде день Господній так, як злодій вночі. Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть! А ви, браття, – не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій. Бо ви всі – сини світла й сини дня. Не належимо ми ночі, ні темряві. Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі! Ті-бо, що сплять – сплять уночі, а ті, що напиваються – вночі напиваються. А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі, зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння, бо Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом, що помер був за нас, щоб, чи пильнуємо ми чи спимо, – укупі з Ним ми жили.  Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, як і чините ви! (1 Солунян 5:1-11). 

            Благодать вам і мир (1 Сол. 1:1) Амінь. 

Дорогі брати і сестри, Св. Кіпріан, який став мучеником у третьому столітті писав: «Я бачу бадьорий світ із свого саду під тінню мого виноградника. Але якби я піднявся на високу гору і поглянув на простори, то ти дуже добре знаєш, що я побачив би: бандити на дорогах; пірати на морях; армії, що воюють одна з одною і палаючі міста. 

Я побачив би людей, яких убивають у амфітеатрах під схвальні вигуки натовпів; себелюбство і жорстокість, нещастя і біди під кожним дахом. Це поганий світ, Донатію, неймовірно поганий світ. Але я виявив посеред нього тихих і святих людей, які пізнали велику таємницю. 

Вони зневажені і переслідувані, але їм до того байдуже. Вони панують над власними душами. Вони перемогли світ. Ці люди, Донатію – християни і я – один із них». Такі слова, нагадаю, Кіпріян написав був у третьому столітті. Чи багато чого змінилось у цьому світі?  Сьогодні на сході України йде війна – українські воїни захищають наш рідний край від російської агресії. 

Пірати на морях є – про них ми періодично чуємо. Бандити на дорогах можуть інколи носити форменний одяг. Хіба що амфітеатри осучаснились – тепер це боксерські ринги. Втім крові проливається не менше, бо заради комфорту і розваг вбивають ще ненароджених дітей у материнських утробах, називаючи це абортами. 

Про себелюбство, жорстокість, нещастя і біди можна почути в щоденних новинах. Нас такі новини не дуже навіть вражають, бо ми звикли, що це рутинний спосіб життя цього світу. Мудрий Еклезіяст писав: «Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!... Буває таке, що про нього говорять: «Дивись, це нове!» Та воно вже було від віків, що були перед нами!» (1:9, 10). 

Лист до християн у грецькому місті Солуні Апостол Павло написав в І століття, майже за ІІ століття до життя і мучеництва Св. Кіпріяна і майже за ХХ століть до наших днів. Ставлення світу до Бога не змінюється. Світ проти Бога ворогує. Світ зневажає Боже Слово. Світ вважає, що він буде тривати вічно, а Христос ніколи не повернеться у славі. Світ на повернення Христа не чекає.  Тож Апостол, а через нього Господь Святий Дух нагадує нам: «Прийде день Господній так, як злодій вночі». Тобто прихід Христа відбудеться не лише не очікувано, але й несподівано.  

«Бо коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!»  – продовжує Апостол. Коли матимуть упевненість у тривалості всього зла і способу життя, який вони ведуть, коли їм здаватиметься, що все буде не мінятися століттями і тисячоліттями, тобто для тих, що живуть у гріхові, буде «мир і безпечність», бо ж хто їх каратиме за гріх?  – ось «тоді несподівано прийде загибіль на них, як мука тієї, що носить в утробі, і вони не втечуть!» 

В багатьох жінок перейми починаються раптово і тоді вони стають безпомічними.  Так само і всі нерозкаяні грішники, невіруючі у Сина Божого, раптово у час повернення Христа потраплять у погибіль і допомогти їм не зможе ніщо. Вони виявляться безпомічними перед гнівом і судом Божим. І ніщо не врятує їх від вічних мук у аду. 

Незнання закону не звільняє від відповідальності. Так само невірство в Сина Божого або незнання про Його повернення у славі, не звільнить від страшного вироку Божого: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований» (Мт. 25:41).  Ці всі невіруючі перебувають у темряві. Вони безпомічні жертви темряви. 

А ми вже не в темряві. «Ви-бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі» – написано в Посланні до ефесян (5:8). Ми були колись темрявою, але більше ми не в темряві, а діти світла. Сьогодні Господь Святий Дух нагадує нам: «Ви, браття, – не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій. Бо ви всі – сини світла й сини дня». Ми знаємо і віруємо, що Господь повернеться у славі. І не лише це – ми хочемо і молимось, щоб Він повернувся швидше – так буде краще для нас. Бо тоді ми воскреснемо із мертвих або, якщо ще будемо живі, перемінимось і  будемо мати досконалі, безгрішні тіла і увійдемо в життя вічне у Царстві Божому. 

Але до часу Христового повернення у славі Господь кличе нас, щоб ми, будучи синами світла і синами дня, жили відповідно.  Ми не належимо ночі. Ми не належимо темряві. Ми ще живемо у світі, але ми вже не від світу. «Тож не будемо спати, як інші, а пильнуймо та будьмо тверезі!» – кличе нас Апостол Христів. 

Що означають ці слова? Чи вони означають, що християни повинні пити літрами каву з чаєм і не спати ночами? Ні, ці слова означають не перебувати у духовній сплячці або ж у духовній смерті так, як це роблять невіруючі.  Спати означає бути сліпим і глухим до Слова, і до Закону, і до Євангелія. 

«Ті-бо, що сплять – сплять уночі, а ті, що напиваються – вночі напиваються», – каже Апостол. Ви, напевно, теж зауважили, що всі найбільші п’янки та гулянки відбуваються вночі.  Ми мали нещастя мати поблизу парафіяльної квартири ресторани, в які полюбляли заходити молоді люди. Ночі справді були ночами великих п’янок, гулянок і дебошів.  Тим, що напивалися було цілковито байдуже до того, як почуваються люди із сусідніх будинків, які хотіли відпочити. 

Але тут Апостол говорить більше про духовну ніч. Люди невіруючі – наче ті, що сплять цілу ніч і наче ті, що цілу ніч буянять. Ні ті, ні інші не перебувають у світлі дня. Вони оточені темрявою невірства і дурманом гріха. Вони не вірують в Христа. Вони не знають Христа. Про Христа і вічне життя вони не думають. Вони не чекають на Його повернення у славі і Христового повернення у славі вони не очікують. 

            «А ми, що належимо дневі, будьмо тверезі», – каже нам Апостол Павло. Святий Дух через нього кличе нас до тверезості, адже ми більше не належимо ночі язичництва. Ми належимо світлу дня у Сині Божому, Який є Світло для світу. Але перебування тверезими передбачає певну амуніцію. 

            І про неї Апостол пояснює, як ми маємо залишатись тверезими: «зодягнувшися в броню віри й любови, та в шолом надії спасіння». Без них тверезості у цьому світі не зберегти. Ті, що живуть у темряві гріха і диявольських оман цього оснащення не мають. Вони не мають броні віри і любові, не мають вони шолома спасіння, тож їхні серця і розум постійно вражають стріли лукавого. 

            А ми маємо цю чудесну броню віри і любові.  Вона захищає наші серця. А наш розум надійно захищає шолом спасіння. Коли лишень диявол запускає в нас свою зброю спокус, обманів, наклепів і всього такого подібного, вони відбиваються від цієї броні і цього шолома. І вони не можуть нам завдати смертельної духовної рани, не можуть вколоти нас снодійним невірства і байдужості до Божого Слова. Віра, надія і любов, дані нам Святим Духом, є добрим нашим захистом. 

            Цей чудовий захист даний нам Богом не просто так.  Він нас любить і, каже Апостол, «Бог нас не призначив на гнів, але щоб спасіння одержали Господом нашим Ісусом Христом, що помер був за нас». Ось який наш чудовий Бог! Ось чому Він нас забрав із темряви і переставив у світло!  Він зробив це, щоб ми не мали вічну погибель у муках пекла. Але Він нас призначив для спасіння! 

            Ми призначені для спасіння і для вічного життя. Для цього вічний Бог Син стався людиною, аби померти за нас.  Без Його смерті ми не мали б вічного життя. Але Він помер за нас, забравши на Себе всі наші гріхи. Ми живемо і маємо вічне життя, бо Христова жертва – свята і досконала, і принесена за всіх людей, за всі до одного наші провини. 

Всі гріхи обмиті Христовою кров’ю і прощені заради Христа, тобто кожному, хто вірує в Христа. А раз гріх прощено, то немає заплати за гріх – смерті, а є натомість спасіння і вічне життя у воскреслому Господі Христі і з Ним. 

Тож ми живемо з Христом. Апостол каже, що не грає ролі чи ми пильнуємо, тобто провадимо життя віри – життя покликаних дітей Божих, синів світла і синів дня, а чи ми спимо, тобто чи померли, бо для християн, смерть наче сон, з якого ми пробуджуємось до воскресіння і до радості Царства Небесного –  ми все одно живемо. Через це в Бога немає мертвих віруючих, у Бога – всі живі.  Кожен віруючий в Христа має прощення гріхів, воскресіння і вічне життя. 

Господь хоче, щоб ми про це говорили. Коли ми збираємось у церкві, аби почути Боже Слово та причаститися істинними тілом і кров’ю Спасителя Христа, говорімо про це. Підбадьорюймо один одного. Це важливо. Адже диявол і світ з усіх сил намагаються це послання заглушити.  Вони хочуть, аби ми знову опинились у темряві і занурились у духовний сон, а потім і у вічну смерть. А ми, як писав Св. Кіпріан – тихі і святі люди. 

І Господь хоче, щоб ми такими залишались та пильнували, як діти дня і світла. А коли настане час нашого відходу з цього світу, щоб ми засинали у спокої та мирі, віруючи, що Господь нас розбудить до вічного життя у Своєму Царстві слави в день Свого повернення, на який ми чекаємо і молимось: «Прийди, Господи Ісусе!» Амінь. 

А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа! Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте! Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами. Амінь! (1 Сол. 5:23, 24, 28).