ВИНОГРАДНА ЛОЗА І ГАЛУЗКИ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Я – правдива Виноградина, а Отець Мій – Виноградар. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, – обчищає її, щоб рясніше родила. Через Слово, що Я вам говорив, ви – вже чисті. Перебувайте в Мені, а Я – в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете. Я – Виноградина, ви – галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви. Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, і згорять. Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, – і станеться вам! Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої. Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй! Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його. Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість! Оце Моя заповідь, – щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив! Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх. Ви – друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую. Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця. Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, – щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє. Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви! (Євангеліє від Св. Івана 15:1-17).
Покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом: милість вам, і мир, і любов хай примножиться! (Юди 1, 2) Амінь.
Дорогі брати і сестри, хто з вас працював у саду чи винограднику, той безперечно обрізав і дерева, і виноградник. Така робота необхідна для того, щоб сад або виноградник краще плодоносив. Але що робити з відрізаними гілками? Чи ми повинні очікувати від них плодів? Чи ми повинні очікувати, що відрізані від яблунь і груш гілки зародять яблуками і грушками? Чи ми можемо очікувати, що на гілках, відрізаних від виноградної лози раптом зародить солодкий і соковитий виноград? Ні, такого не буває.
Натомість, ми збираємо сухе гілля і, зазвичай, його спалюємо. Аби приносити плоди, гілки мають бути приєднані до стовбура дерева або до виноградної лози, або ж виноградини, як її називає перекладач у євангельському тексті на сьогодні. Господь проголошує нам дуже чітку істину, яку ми розуміємо у природі, в наших садах і виноградниках, але яку нам буває важко зрозуміти в людському суспільстві.
Ми можемо дивуватись із жахливої людської поведінки. Але що ми повинні очікувати від людей від’єднаних від Христа? Що ми повинні очікувати від людей, які відлучені від Бога? Того самого, що від галузок, від’єднаних від дерева або виноградної лози. Як від відрізаного галуззя ми очікуємо висихання або гниття так само і від людей, від’єднаних від Бога, ми можемо очікувати лише відсутності реально добрих діл і розквіт корупції, яка є синонімом до слова гниття.
Це перебування без Бога дуже виразно видно в час цієї війни, яку проти України розпочала і веде безбожна, демонічна Росія. Що можна сказати про Росію і про росіян? Чи вони доєднані до Бога, чи вони перебувають у Христі? Чи можуть перебувати у Христі убивці, грабіжники і ґвалтівники? Писання дає нам дуже чітку відповідь: «Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого!» (Гал. 5:19-21).
А хто ж вспадкує Царство Боже? Хто приносить добрий плід і від кого ми очікуємо винятково добрих плодів? Той, хто поєднаний з Христом. Наш Господь каже: «Я – правдива Виноградина, а Отець Мій – Виноградар. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, – обчищає її, щоб рясніше родила. Через Слово, що Я вам говорив, ви – вже чисті».
Господь промовляє дуже цікаві і сильні слова. Господь сьогодні каже нам, що Його учні чисті через Його Слово. Слово Христове – очищує. Слово Христове дає життя. Адже через Слово Христове твориться наша віра, яка заслуги Христові робить нашими власними. Тож уся Христова праведність, усе Його досконале життя, Його всепокриваюча жертва на хресті Голгофи і Його воскресіння, Його праведність належать нам через віру, створену Христовим Словом.
Віра доєднує нас до Христа і ми ось так, коли ми віруємо ми перебуваємо у Христі, Який є істинна Виноградина, Виноградна Лоза, а ми – Його галузки. Поки галузки приєднані до лози, вони від лози мають життя – так само й ми поки ми віруємо в Христа, ми приєднані до Нього і перебуваємо в Ньому, а оскільки Він – істинний Бог і є одним з Отцем, то ми перебуваємо і в Отці.
А будучи галузками Виноградини-Христа, ми приносимо плоди. І тут відбувається щось дуже цікаве – те, що може не подобатися лозі і те, що може не подобатись нам. Господь Христос каже, що наш Отець Небесний галузку «всяку, що плід родить, – обчищає її, щоб рясніше родила». Ми це обчищання називаємо по різному – так, як ми їх бачимо: страждання, хвороби, переслідування, утиски і багато чого іншого, що завдає нам болю. Однак таким чином наш Отець Небесний обчищує, «обрізає» нас наче садівник або виноградар обрізає свій сад або виноградник.
Все це робиться для того, аби зробити нас міцнішими і більш родючими. Все це робиться для того, щоб зміцнити нашу віру. Все це робиться для того, аби наша довіра до Христа зростала. А коли наша віра непохитніша і наша до віра до Христа сильніша – ми приносимо рясніші і гарніші плоди. Цінність цих плодів визначається саме тим, чи ми приносимо їх у вірі.
Якась людина може робити багато всяких добрих учинків. І періодично ми бачимо мирських доброчинців. Проте між ними і християнами є відмінність. Їхні плоди – наче з дикого винограду, а плоди – християн – добірні. Їхні діла за добрі Богом не вважаються. А добрими вважаються лише діла християн. Бо істинне добро чиниться лише тоді, коли воно іде з джерела добра – від Бога. А ми тоді діємо від Бога, коли до Нього приєднані. А приєднані ми лише тоді, коли віруємо в Христа.
Він каже: «Я – Виноградина, ви – галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви». Отже коли ми в Христі, тобто, коли ми віруємо в Христа, то Він перебуває в нас і тоді ми рясно зароджуємо. А без Христа ми не можемо нічого взагалі. І на цьому наголошує Сам Господь. І ось саме ці гілки, які доєднані до Христа, залишаються живими і зароджують добрими плодами, добрими ділами, незважаючи на обрізування, на обчищування, на переслідування, утиски, хвороби, війни і навіть на саму смерть.
А ті гілки, що не доєднані до лози – ті люди, що не приєднані до Христа через віру, вони нічого не зароджують в очах Божих. Вони мертві. І вони ні на що не годяться. Їхня доля – дуже сумна. Вона не поєднана з життям, а поєднана зі спаленням. І ми дуже добре розуміємо, що Господь говорить тут про вічне життя для віруючих і про вічні муки в невгасимому огні аду для невіруючих.
А для тих, хто перебуває у Христі, Господь обіцяє величезні благословення. Проте ми звернемо увагу на важливу особливість тих, хто справді перебуває у Христі. Господь каже: «Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас…» Як бачите мало якоїсь формальної належності до християнства і Церкви. В нас мають зоставатись або ж ще один дуже хороший переклад – в нас мають мешкати слова Христові. Коли хтось мешкає в будинку чи квартирі, то головною дієвою особою є, звісно, мешканець. Він формує помешкання. І так само слова Христові формують нас.
Справжнє перебування у Христі означає перебування, мешкання Христових слів у нас. Без перебування слів Христових у нас, у наших душах, у нашому розумі, істинної, живої єдності з Христом не буде. Натомість буде наче лише натюрморт із пап’є-маше.
А ті християни, в яких мешкають слова Христові, мають істинну, живу єдність із Христом. А отже там буде і рясне зароджування. І буде радість, яку дають слова Христові – слова Євангелія. Бо ці слова свідчать про Божу любов до кожного віруючого, до кожного з нас, любі брати і сестри. Ці слова творять віру, яка чинна любов’ю і яка виконує заповідь Спасителя про нашу любов до наших одновірців.
Бо ця причиною цієї любові є любов Христа, Який так нас полюбив, що душу Свою поклав за нас, коли ми були ще ворогами Божими, а нині через Його жертву ми стали друзями Божими і так Він нас називає і так до нас ставиться, як до Своїх друзів, і до Своїх братів і сестер, і до Своїх домашніх. Він піклується про нас, заступається за нас перед Богом, утішає нас і навіть живить нас, поєднує нас із Собою Своїми істинними тілом і кров’ю у хлібові та вині Святої Вечері, з якими нам знову й знову дарується прощення гріхів і вічне життя, яке є лише в Сині Божому.
До цього вічного життя вибрав нас наш Спаситель. Не ми Його вибрали, наголошує Він, а Він вибрав нас. Господь вибрав нас, щоб ми не загинули, але мали вічне життя. Він вибрав нас, щоб ми Останнього Дня воскресли і увійшли в Його Царство слави і жили разом із Ним повіки віків. Він вибрав нас для радості, любові, блаженства і життя без меж. Він дав нам особливе благословення – звертатись до Отця у всякій потребі в Ісусове Ймення і отримувати те, про що ми просимо. Ось для яких чудових привілеїв вибрав нас Господь Христос.
А до того часу, поки ми увійдемо в Царство слави, Він має для нас роботу. І для неї Він нас теж вибрав. Господь каже: «Вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, – щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє». Ми поєднані з Христом. Ми перебуваємо у Христі, а Христос перебуває в нас.
Як від гілок винограду ми очікуємо плід – чудовий, солодкий і соковитий виноград, так само і від нас Бог очікує плодів – добрих діл, діл які ми чинимо у вірі до Христа і в любові до Бога та людей. Ці діла, каже Господь, є тими плодами, які зостануться, і за які Бог похвалить нас Останнього Дня, і відзначить їх особливими нагородами у вічному житті. Тож любов, до якої нас кличе Господь Христос, має дуже практичний вимір – робити добро усім людям довкола нас, а особливо домашнім Бога – нашим одновірцям. В Ім’я Христове. Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь
(Рим. 16:24).
Немає коментарів:
Дописати коментар