ЯК ПРИЙДЕ СИН ЛЮДСЬКИЙ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: «Царство Боже не прийде помітно, і не скажуть: «Ось тут», або: «Там». Бо Божеє Царство – всередині вас!» І сказав Він до учнів: «Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите... І скажуть до вас: «Ось тут», чи: «Ось там», – не йдіть, і за ним не біжіть! Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього... І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, – і всіх вигубив. Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; того ж дня, як Лот вийшов із Содому, – огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться! Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, – нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, – так само нехай назад не вертається, пам'ятайте про Лотову дружину! Хто дбатиме зберегти свою душу, – той погубить її, а коли хто погубить, – той оживить її (Євангеліє від Св. Луки 17:20-33).
Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти (Об 1:4). Амінь.
Дорогі брати і сестри, практично всі люди прагнуть відновлення втраченого раю. Навіть відверто безбожні росіяни оголошували про плани збудувати рай на землі, називаючи своє примарне щастя комунізмом дорога до якого лежала крізь соціалізм з його концтаборами, геноцидами і всіма іншими плодами людського будівництва раю. Свої спроби збудувати рай на землі, принаймні для членів російського миру вони не припиняють і плоди того будівництва ми теж бачимо.
Фарисеї з нашого сьогоднішнього тексту теж хотіли відновлення раю, яким є, звісно, Царство Боже. Втім вони теж загалом бачили його відновлення, як відтворення Богом могутньої юдейської держави, яка замість Риму панувала б над цілим світом, але, звісно, це панування відбувалося б відповідно до Закону Божого і до численних правил, які створили були самі фарисеї.
Тож, коли вони питалися в Господа Христа про прихід Царства Божого, то вони мали на увазі саме таке Царство Боже, про яке мріяли тоді практично всі юдеї – царство, подібне до царства славного Давида і його мудрого сина, Соломона, яке було в буквальному сенсі золотим віком Ізраїлю. Відповідь Господа Христа мусила їх розчарувати, бо Він сказав: «Царство Боже не прийде помітно, і не скажуть: «Ось тут», або: «Там». Бо Божеє Царство – всередині вас!»
Вони були розчаровані, бо вони мислили людськими, плотськими, мирськими категоріями, подібно до тих ідеологів, які розвинули єресь російського світу і тепер марять боротьбою проти пекла і диявола, який безпосередньо їх на цю єресь надихнув, і далі надихає на війну проти України. Вони, як і фарисеї, або радше, їхні попередники і предки, комуністи, хочуть панування над усім світом, а почати хочуть, як завжди з тих, хто розташований найближче, і виглядає найслабшим.
Тож Господь сьогодні розчаровує і прихильників російського миру/світу, і прихильників усіх інших подібних і неподібних єресей, бо Він говорить про те, що Царство Боже вже є присутнім. А де воно присутнє? Воно присутнє всередині віруючих людей! Той, хто вірує в Христа, той має у собі Царство Боже. Адже така людина – храм Духа Святого.
Фарисеї, як і всі невіруючі в Христа цього зрозуміти не можуть. Вони відкидали Христа і йшли геть від Нього, коли Він промовляв: «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє – то правдиво пожива, Моя ж кров – то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я – в ньому» (Ів. 6:54-56).
А в кому є Христос, в тому є і Царство Боже і вже є вічне життя. Тож Син Божий утішає нас: «Я – воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре» (Ів. 11:25, 26). І ще Господь Христос каже: «Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя» (Ів. 5:24). Аби Христос був у нас, ми за Його Словом маємо перебувати у Його Слові і знаходити Його у Його Святій Вечері.
Тож, хто не вірує в Христа, той втрачає шанс і можливість жити у Царстві Божому, яке об’явиться у славі у час повернення Божого Сина. Аби людство не втратило цього шансу, Господь дав Своїй Церкві Велике Завдання: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде» (Мр. 16:15, 16).
Тож Царство Боже стає нашим лише вірою в Христа. Марно вдивлятися в небо, шукати якісь реліквії і визначних духовних ґуру. Господь кличе нас до простої віри в Нього, до перебування у Його Слові, до причастя Його істинними тілом і кров’ю піж виглядом хліба і вина Святої Євхаристії. Коли ж хтось кличе, аби ми йшли в якесь певне місце, їхали в якусь певну країну чи збирались під проводом якогось видатного чоловіка, то ми маємо дуже чітке застереження Сина Божого.
Він попереджує нас: «І скажуть до вас: «Ось тут», чи: «Ось там», – не йдіть, і за ним не біжіть!» Багато-хто піддались такій спокусі і загинули в різних бунтах і повстаннях. Багато-хто помер у різних культах або перетворився на раба або й навіть просто члена якоїсь секти, якою керує один із лжехристів, або потрапив у мега-єресь русскава міра, що повсюди, куди вона дотягується, несе брехню, конфлікти та війни.
Господь навчає нас, аби ми просто вірували в Нього, залишались у Його Слові, горнулись до Нього у Причасті, перебували в любові один до одного і до всіх наших ближніх та робили ті добрі діла, які Бог приготував для нас наперед. А Його прихід у славі ми не пропустимо. Власне кажучи, Христове повернення у славі не пропустить ні одна людина. А як воно відбудеться?
Господь каже: «як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський». Той, хто побував у грозі, знає, що блискавку не помітити неможливо. Власне спочатку з’являється блискавка, а лише потім роздається грім. Але коли спалахує блискавка, то вона освітлює все довкола.
Так буде й дня Сина Людського. Господь називає цей день Своїм. Це воістину буде Його день, день Його слави – день воскресіння усіх мертвих. Це буде День Останнього Суду, який для невіруючих виявиться справді Страшним Судом. Бо коли Господь Христос повернеться у славі, то невіруючі воскреснуть, аби почути вирок: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований» (Мт. 25:41).
Ад був приготований для диявола і його демонів. Але в нього будуть вкинуті всі ті, хто відкидав Христа і не мав Царства Божого в собі. А ті, що вірували в Христа почують зовсім інші слова запрошення: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу». Ні один віруючий, ані одна віруюча, незважаючи на свій вік не залишаться поза Царством Божим. Кожен, хто вірує в Христа увійде в те Царство і буде жити у вічній радості повіки віків.
А до того часу ми будемо багато всього ще бачити і чути, і переживати. Господь промовляє про Свій хрест, свідком якого будуть Його Апостоли. Господь говорить про відречення Його рідного єврейського народу від Нього. Це будуть жахливі дні для Сина Божого і Його учнів. Але далі буде воскресіння і вознесіння, і П’ятидесятниця, коли вибрані євреї навертатимуться до Христа тисячами і розноситимуть Євангеліє по всьому світі так, що Церква стане дуже звичним явищем для кожного континенту і практично для кожного народу.
А потім починається інше випробування. Це випробування очікування і терпеливості. То буде випробування рутиною суспільства. Господь каже: «І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, – і всіх вигубив… Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!»
Нелегко вірувати, коли всі проти Бога. Складно вірувати в час, коли практично всі з Бога та Його Слова відверто глузують і вважають будівничого ковчега нерозумним, бо як це може бути вселенський потоп? Хіба не простіше і не розумніше жити так як це роблять усі маси людства - будувати власне життя, незважаючи на застереження проповідників? Проте так було і подібне буде й цього разу. Маса людей буде спокійно жити і глузувати з Євангелія і з Христа. Але як прийшов потоп і всіх вигубив, так само будуть вкинуті в огонь аду всі невіруючі в час з’явлення у славі Сина Людського.
Господь наводить нам і другий приклад: «Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; того ж дня, як Лот вийшов із Содому, – огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!» Невіруючі содоміти з послання Лота глузували. Апостол Петро пізніше засвідчить, що Лот, мешкаючи в Содомі, був змучений «поводженням розпусних людей, бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні» (2 Петр. 2:7, 8). Лотові ніхто не вірив, навіть його зяті, навіть напередодні погибелі цілого міста.
Проте сталося саме так, як звістив Бог: «Того ж дня, як Лот вийшов із Содому, – огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив. Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!» – попереджує нас Син Божий. Незважаючи на всі глузування і невірство, Син Людський з’явиться і того дня, як написано «з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, ринуть, а земля та діла, що на ній, погорять...» (2 Петр. 3:10).
Буде подібність з днями Ноя і Лота в тому, що буде повне знищення старого світу. Проте буде і відмінність. Вона полягатиме в тому, що цього разу Суд буде Останнім і на оновленій землі «врага не буде супостата», не буде сатани і його слуг, а будуть воскреслі святі у обновлених досконалих тілах і вже ніхто не буде страждати і помирати, а в блаженстві ми всі будемо жити із Господом Христом мільярди років, вічно. До того часу будуть приходити спокуси відмовитись від Христа і Царства та будь-яким чином і будь-якою ціною подовжити своє життя або зберігати його комфорт, зокрема, відреченням від Бога і Його Слова. Господь застерігає, щоб ми, ведені Богом, не озирались назад, на світ, як то була зробила Лотова дружина і перетворилась на соляний стовп. Не відводьмо нашого погляду з Христа. Амінь.
І мир Божий, що вищий від усякого
розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі (Фил. 4:7). Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар