"Закон Божий пробуває навіки, а людські перекази не скрізь і не завжди.
Закон Божий - це райське дерево, а переказ - тінь.
Закон Божий - це плід життя, а переказ листя. Закон Божий - це Боже в людині серце, а переказ є прироблений до храму притвор. Як предвірок до олтаря, а хвіст від голови, так далеко відстоїть переказ.
У нас майже скрізь непорівняльну цю [різницю] порівнюють, забуваючи Закон Божий і змішавши з болотом людським водно, навіть до того доходить, що брехуни людське вище підносять і, на нього уповаючи, про любов не подумають, хай же здійсниться оце: "Лицеміри! За перекази розорите Закон". Все те є переказ, що не Божий Закон".
Григорій Сковорода "Вступні двері до християнської добронравності", Глава 8-ма: "Закон Божий і переказ - різні речі". (Гарвардська бібліотека давнього українського письменства, Григорій Сковорода, твори у двох томах. Том 1, с. 149).
Немає коментарів:
Дописати коментар