Перечитував нещодавно спогади Василя Віталійовича Шульгіна, відомого російського державного і політичного діяча, власника газети «Киевлянин», одного з двох (другим був Гучков), що прийняв відставку царя Миколи ІІ, одного із засновників Білої Гвардії. Його життя і творчість мені цікаві тим, що він – пасинок Дмитра Піхна, менш відомої, але не менш важливої для Російської Імперії людини. Життя їх обох пов’язане з моїм рідним краєм (малою батьківщиною) і частково з моєю родиною. Їхній маєток був розташований на Волині (зараз південь Рівненської області). Наш край вони любили (Василь Віталійович Шульгін по-своєму) і дуже долучилися до його розвитку. Шульгін, звісно, переймався моральними питаннями свого народу і ось що він пише, порівнюючи поведінку польських селян і російських військових, коли авто Шульгіна (на той час офіцера російської армії потрапило десь у Галичині в річку), а визволяти його з водяного полону приходили дві групи: польські селяни та російські військові. Далі слова Шульгіна «Это были местные крестьяне, поляки, очень суетливые и очень вежливые. Никакого мата, только: “проше пана” и причитания….” Далі з’являється російське військо: «Неожиданно послышался звук мотора. На песок спустилась машина, грузовик…. Последовала ругань, без которой нельзя….” Тему жахливої лайки Шульгін піднімає у своїх спогадах «Годы-дни-1920» не раз. Він цю лайку, звичайно ж, не хвалить. Значною мірою його книга присвячена причинам деградації Російської Імперії і її жахливої, і кривавої кончини через більшовицьку революцію. Очевидно, що чимало українських бід ідуть ще з тих часів, навіть не від комунізму, а з інших глибин. Навряд чи можна прожити один день в українському суспільстві (наприклад, на вулицях Києва), не почувши брудної лайки - особливо від молоді, одурманеної пивом або якимось іншим алкоголем. Спинити аморальність може тільки Євангеліє, але прояви навіть словесної аморальності можна було би обмежити й законом. Існують же правила пристойності, порушивши які, людина буде мати проблеми зі світським законом. Інакше деградація триватиме і лайкою та смішками над брудними жартами не скінчиться. Вчімо свою історію!
2 коментарі:
так, проблема дуже серйозна...адже відомо,що слово не просто звуки..живучи в оточенні матюків люди ще більше деградують...але ж це українському людові не було притаманне в минулому! прийшли і навчили...
Цілком погоджуюся! Далі буде :-)
Дописати коментар