ХЛІБ ЖИТТЯ (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: «Я – той хліб, що з неба зійшов». І казали вони: «Хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: «Я з неба зійшов?» А Ісус відповів і промовив до них: «Не ремствуйте ви між собою! Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня. У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має. Я – хліб життя! Отці ваші в пустині їли манну, і померли. То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає. Я – хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам». (Івана 6:41-51).
Нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Еф. 1:2). Амінь.
Дорогі брати і сестри, українця тема хліба та голоду дуже знайома. Наш народ, живучи на землі, яка вважається однією з найродючіших у світі, зазнав смертоносного голоду, який відібрав, як стверджують науковці близько 10 мільйонів життів наших одноплемінників. Той Голодомор, який відбувся у 1932-1933 роках був штучно організований тодішнім комуністичним режимом. Люди помирали, бо від них силоміць було відібрано всю їжу. Купити ж її не було де, та й не було за що. Довкола меж України, яка входила на той час у Радянський Союз, виставлялися спеціальні загони НКВС та внутрішніх військ. Їжі не було де взяти, люди знесилювалися і помирали. З карти щезали цілі села.
Тема голоду була відома і стародавнім євреям. Коли Господь визволив їх із єгипетської неволі і вони йшли пустинею, то залишилися без їжі. Але Господь – не злочинний уряд. Господь – наш Творець. І хоча через гріхи, і стародавні євреї, і ми заслуговуємо лише на смерть, Бог – довготерпеливий і многомилостивий. Щодня, крім суботи, Він посилав євреям манну з небес, яку вони збирали, готували та їли впродовж сорока літ.
Нам усім подобається отримувати подарунки. Євреї не були винятком. Коли Божий Син Ісус Христос нагодував їх безкоштовним хлібом, їм далі захотілося таких подарунків. Кому би не хотілося би мати безкоштовне постачання їжі? За Ісусом ходили величезні натовпи народу. Вони навіть хотіли Його зробити царем.
Цар їм потрібен був не через те, що Він навчав, що Він промовляв, а через достаток, який Він міг їм дати. Чи не такого бога шукають багато людей і сьогодні? Дослідімо врешті своє серце? Що нас цікавить у Богові? Його Слово, Його послання Закону та Євангелія, а може тривіальний достаток, який у той чи інший спосіб можна нам отримати? Кого ми бачимо в Богові – люблячого Отця, з Яким ми хочемо поспілкуватися через Його Слово, а чи вельми багатого спонсора, Який може нам виділити якусь частину свого незміренного багатства? Яке життя ми цінуємо найбільше – тут, у цьому грішному світі чи життя у Небесному Царстві?
Стара людина, яка зачаїлася у нашій грішній плоті вигукне: «Мені треба їжа, треба хліб!» Гріх буде кричати: «Найголовніше – достаток. Коли є достаток, тоді легко говорити про якісь вищі матерії навіть із Богом!» А світ переконує: «Хто зна, яке воно те Царство Небесне. А жити можна і треба на повну програму тут, зараз – подивися скільки всякого добра, можливостей і розваг пропонується тобі в цьому світі!» Для життя потрібна їжа лише земна!
Диявол, на пару із невіруючими юдеями, через телеекрани і популярні книги намагається нас переконати: «Хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: «Я з неба зійшов?» Невірство переконує: «Ісус – не Бог. Хіба Бог може мати матір? Хіба Бог може народитися від людини? Хіба Бог може виростати в звичайній сім’ї та місті? Хіба Бог може ходити вулицями наших міст і сіл?»
Але Господь Христос каже: «Не ремствуйте ви між собою!» Припиніть нарікати і виявлення вами невдоволення вашого – марне. І далі Господь пояснює: «Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його».
Всі хто відкидає божественність Ісуса – не вірують у Нього. Ми можемо дивуватися з величезної кількості релігійних громад свідків Єгови, але вони – не вірують у божественну природу Ісуса. Вони не прийшли до Ісуса.
Господь каже, що ми приходимо до Нього, тобто віруємо в Нього лише тоді, коли нас до Христа притягує Отець. Вас до Христа притягнув Бог. Доктор Лютер такими чудовими словами пояснив це притягання, яке здійснює Господь до Христа: «Я вірю, що не можу силою власного мислення чи вибору повірити в Ісуса Христа, мого Господа, чи прийти до Нього.
Але Святий Дух покликав мене через Євангеліє, просвітив мене Своїми дарами, освятив і вберіг мене в правдивій вірі.
Так само Він кличе, збирає, просвітлює та освячує всю Християнську Церкву на землі, і зберігає її з Ісусом Христом в одній правдивій вірі».
Кожен, хто увірував у Христа, притягнутий до Нього Богом. Кожен, хто визнає, що Ісус – вічний Божий Син, визнає це, бо в ньому або в ній мешкає Святий Дух.
Господь Ісус Христос каже, що пророки звіщали про те, що людей про Христа буде навчати Бог. Пророк Ісая (54:13) говорив: «Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!» А пророк Єремія (31:33, 34) звіщав: «Бо це ось отой Заповіт, що його по цих днях складу з домом Ізраїля, каже Господь: Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом! І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: Пізнайте Господа! Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже Господь, бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха!»
Ви – віруєте, дорогі брати і сестри у Христа, бо до Христа притягнув вас Сам Господь Бог. Ви віруєте в Христову божественність і в Христову людськість, бо це відкрив вам Сам Владика неба і землі. Ви віруєте в Його викупну жертву на хресті Голгофи, бо це також об’явлено в Писанні. Ви віруєте у те, що на третій день Христос воскрес із мертвих, бо цю спасенну віру вклав у ваше серце через Євангеліє Святий Дух. Ви – притягнуті Богом до Христа, Який обіцяє, що того, кого притягнув Отець: «воскрешу Я останнього дня».
Який чудесний наш Бог! Він притягнув нас до Христа – Він створив у ваших серцях віру. Він простив заради Христа всі до одного ваші гріхи. І Христос воскресить вас останнього дня! То буде славетний час. Апостол Павло так описує його в 1-ому Посланні до солунян (4:16, 17): «Сам-бо Господь із наказом, при голосі Архангола та при Божій сурмі зійде з неба, і перше воскреснуть умерлі в Христі, потім ми, що живемо й зостались, будемо схоплені разом із ними на хмарах на зустріч Господню на повітрі, і так завжди будемо з Господом».
Ми будемо з нашим воскреслим Спасителем. Ми будемо з Богом, тому що Ісус – правдивий Бог споконвіку і Він бачив Отця, і бачить Його. У Євангелії Він так промовляє: «Тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога». Ісус походить від Бога. Ісус – Бог. Ісус бачить Отця, нашого Творця і життя Подателя. Ісус – дає життя кожному з вас. І це життя – вічне. Господь каже: «Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має». Не буде мати, не мав, а має – в теперішньому часі, тепер, тут і зараз ви маєте вічне життя.
Коли злочинна комуністична влада задумала знищити українських селян, то вона відібрала від наших однокровних людей хліб, їжу. Коли диявол хоче знищити вічне життя, він відбирає від людей Хліб Життя. Ісус каже: «Я – Хліб Життя». Ви отримуєте Хліб Життя, Ісуса, безкоштовно, через Євангеліє у Слові й Таїнстві. Коли ви чуєте Його Слово, коли ви причащаєтеся Його правдивими тілом і кров’ю,то ви маєте Його, Христа, Бога Сина, прощення гріхів і вічне життя.
До юдеїв Господь каже: «Отці ваші в пустині їли манну, і померли». Ті, що дбали про земне, сумнівалися у Божому Слові, не були позбавлені їжі навіть у пустині. Але вони померли, не увійшовши до Обіцяного Краю, чудесної землі, що текла молоком і медом.
Але вам Господь Ісус Христос дає зовсім іншу перспективу: «То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає». Кожен, хто споживає Ісуса, тобто кожен, хто вірує в Нього, слухаючи Його Слово, споживаючи Його правдиве тіло та п’ючи Його святу кров під виглядом хліба та вина Євхаристії, не вмре. Господь приніс повну заплату за наші гріхи і воскрес, а тому кожен, хто живиться Христом, крізь смерть перейде до життя.
Христос – правдивий Бог. Христос – правдива людина і таким Він стався заради нас. Усе, що Він зробив, він зробив заради кожного з вас. Христос – унікальний. Боги усіх інших релігій вимагають якихось учинків, а Христос каже: «Просто споживай Мене і будеш вічно жити. Просто вір в Мене і живи вічно». «Я – хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити».
І далі Господь пояснює, чому споживаючи Ісуса, ми маємо вічне життя. « А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам». Споживаючи Ісуса, віруючи Його Слову, причащаючись Святим Таїнством, ми одержуємо наслідок Христової досконалої викупної жертви за нас. Ми потрапляємо під Його кров, «яка очищує нас від усякого гріха». Споживаючи Ісуса в Слові й Таїнстві, ми приєднуємося до Його воскреслого життєдайного тіла. А також, споживаючи Ісуса у Євангелії ми стаємо частинкою Його містичного тіла – Церкви, Головою Якої Він є. Все це сталося не через наші заслуги, а через те, що Ісус віддав Себе Самого за кожного з нас, аби ми жили вічно в Його святому Царстві. Заради Христа. Амінь.
Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь (Еф. 6:24).
Немає коментарів:
Дописати коментар