Тому Єрусалим вишній, тобто, небесний Єрусалим – Церква тут, у часі. Не містичним трактуванням вона – наша вітчизна грядуща або ж церква торжествуюча, як це уявляли ледачі та необізнані монахи й доктори схоластики. Вони навчали, що є чотири сенси Писання – буквальне, образне, алегоричне та містичне і ними вони витлумачували майже кожне слово Писання. Так, відповідно до них, Єрусалим буквально означав місто, яке носило ту назву. Образно – він позначав чисте сумління, алегорично – церкву воюючу, а містично – нашу небесну вітчизну або ж церкву торжествуючу. Такими дивними та нерозумними байками вони порозривали Писання на багато значень і відібрали від себе спроможність впевнено навчати людські сумління. Але тут Павло каже, що старий, земний Єрусалим стосується Аґар і що вона – в рабстві зі своїми дітьми і, що вона скасована. І він каже, що новий і небесний Єрусалим, панівний і вільний є божественно установленим, не небесах, а на землі, аби бути для всіх нас матір’ю, від якої ми народилися і народжуємося щодня. Тому треба, щоби ця наша матір, як і народження, яке вона здійснює, перебувала на землі посеред людей. Так, вона народжує у Духові, служінням Слова і таїнств, а не фізично.
Кажу це, аби втримати нас від того, щоб наші думки не відводили на небеса. Ми повинні знати, що Павло протиставляє Єрусалим вишній Єрусалимові земному не просторово, а духовно. Духовне відрізняється від фізичного або ж земного. Духовне – «вишнє», земне – «нижнє». Таким чином Єрусалим вишній відрізняється від фізичного та тимчасового Єрусалиму нижнього, як я сказав, не просторово, а духовно. Бо духовний Єрусалим, який почався у фізичному Єрусалимі, не має визначеного місця, як той, що в Юдеї. Але він розсіяний по всьому світові і може перебувати у Вавилонії, Туреччині, Татарії, Скіфії, Індії, Італії або Німеччині, на островах морських, на горах, у долинах, і повсюди у світі, де є люди, які мають Євангеліє і вірують у Христа.
Мартін Лютер З Лекцій на галатів.
Немає коментарів:
Дописати коментар