Сьогодні, близько 1-ої години ночі, на 74-ому році життя Господь покликав нашого дорогого брата, Сергія Ніколаєнка до Себе на небеса. Вчора я провідував Сергія Івановича - він сповідався і прийняв правдиве тіло та кров нашого воскреслого Спасителя у Святій Вечері. Мені особливо гірко було чути новину про впокоєння нашого брата, бо він тривалий час служив Головою київської парафії Воскресіння і до останнього дня він також служив Членом Синоду УЛЦ. Він був добрим другом і хорошим радником, як для мене так і для багатьох парафіян в усій УЛЦ. Але нас також утішає надія, що ми побачимо нашого улюбленого брата Сергія у час повернення Господа. Він каже: "Я - воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити" (Ів. 11:25). Прошу тримати в молитвах сім'ю і родину нашого відкликаного до небесної домівки брата, особливо за його дружину, Зою Георгіївну Ніколаєнко. Господь - добрий і благодатний, хай в ці дні зміцнить Він Своїм Словом усіх нас.
Немає коментарів:
Дописати коментар