БЛАГОДАТЬ - ДЛЯ СМИРЕННИХ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ! А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава. А плід правди сіється творцями миру. Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють? Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте, прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої. Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається. Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: «Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?» Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать (Якова 3:16-4:6).
Вибраним із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир! (1 Петр. 1:1, 2). Амінь.
Дорогі брати і сестри, нещодавно нашу парафію відвідували християни зі Швеції. Посеред речей, які їх вразили була велика прірва між бідними та багатими в нашій країні, велика прірва між цінами та зарплатами в нашому рідному краї, а також наявність величезної кількості надзвичайно дорогих авто «на один квадратний кілометр у Києві» – в заможній і багатій Швеції такого бачити їм не доводилося. Коли, зацікавившись цими питаннями, я почав досліджувати тему про надмірно розкішні авто на наших вулицях, то в кількох публікаціях знайшов пояснення, що таким чином власники цих автомашин змагаються за престиж один перед одним.
Власників таких авто зовсім не хвилює той факт, що більшість їхніх співвітчизників живуть у бідності – ними рухає радше заздрість і бажання за будь-яку ціну мати розкіш, при тому розкіш більшу від своїх друзів чи сусідів. Світ схвалює такі бажання і підтримує їх. Людей, що мають такі статки, світ вважає за мудрих. Проте, така мудрість, хоча й пишна та блискуча в очах світу, руйнує як суспільство так і країну.
Власне кажучи цей гріх заздрості та мирської мудрості властивий не лише багатим. Гріхом однаково вражені всі люди – і бідні, і багаті, чиновники і робітники, власники заводів і селяни. У гріху народилися ми всі, любі брати та сестри! Ви народилися у гріхові і гріх живе у вашій плоті!
Сьогодні Апостол Яків шокує нас словами, які звернені до людей, які називаються віруючими. Він починає з двох огидних пороків, які вразили людство від часу гріхопадіння: «Де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!» Хіба можна сподіватися на успіх сім’ї, де панує заздрість. Ми можемо згадати українську класику, Нечуя-Левицького і його «Кайдашеву сім’ю». А можемо й звернутися до першої реальної історії про фізичну смерть людини, яка сталася на поверхні землі – один брат убив іншого через заздрість. Убивцю звали Каїн, жертву – Авель. Пильнуйте, заздрісники, ви стоїте на дорозі Каїна і ймовірно розділите його долю!
Апостол Яків пояснює походження сварок і воєн між людьми. Він каже, що вони «від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють». Каїнові Господь наказав: «Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати» (1 М. 4:7). Коли віддаватися на волю нашої грішної плоті, то відбувається те, що описує Яків: «Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте, прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої».
«Аби лишень-мені Бог дав мені більше грошей, куплю собі найкрутішого джипа» – думає один егоїст. «Аби лишень Бог дав мені більше грошей, куплю собі маєток і буду крутіший від свого конкурента-чиновника» – думає егоїст інший. Третій думає, як перевершити їх обох. Але ніхто з них не думає про те, як живеться пересічному українцеві, який трудиться на всіх їх і навіть не має гідної зарплати. Егоїсти мають свої бажання, які вони вперто реалізують і які виснажують суспільство та руйнують країну.
Господь Святий Дух засуджує такі бажання і каже: «Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога?» Іншими словами, ви хочете все так, як у світі, ви хочете жити так як світ, ви хочете зі світом і з його цінностями дружити, тоді ви маєте ворожнечу супроти Бога. «Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається», - продовжує апостол. Хай боронить Бог, аби хто-небудь переходив у категорію ворогів Божих! Бо такі люди не лише перебувають під гнівом Божим цьому житті, але й доля ворогів Божих – провести вічність у вогняному озері пекла, де «де їхній черв’як не вмирає, і не гасне огонь!» (Мр. 9:48). Страшні муки, коли упродовж вічності живе тіло людини жеруть черв’яки, а тим часом воно горить у невгасимому огні!
Як добре, що над цим грішним і егоїстичним світом широко розчинені небеса! Як добре, що є мудрість, про яку сьогодні згадує Апостол Яків. Він каже: «А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста». Тут апостол не говорить про людську мудрість. Наша особиста мудрість, навіть наймудріших людей походить із враженого гріхом розуму. Святий Яків говорить про Мудрість, яка була споконвіку – про Того, в Кому «всі скарби премудрости й пізнання заховані» (Кол. 2:3) – про Ісуса Христа. Ісус Христос – чистий. У Ньому немає жодної плями або вади, у Ньому немає жодної краплини егоїзму або заздрості. Він правдивий Бог і досконала людина.
Заздрість, каже Апостол Яків, викликає сварки. Не так із Христом. Він чистий, каже про Нього нам Святий Дух, а потім спокійний. Коли немає духа заздрості, то й немає революційного неспокою, бунтівної сварливості, яка прагне знищити свого ближнього, а є спокій. Христос Господь запрошує до цього спокою усіх людей: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм» (Мт. 11:28). Ісус дарує сьогодні цей спокій вам.
Де лишень бере гору заздрість і сварка, там обов’язково буде безлад. Але не так із Христом і у Христа. Він – лагідний і покірливий і ці речі Він Своїм Духом передає Своїм дітям, і навчає: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони» (Мт. 5:5). Блаженні ті, що вірують у Христа, бо з Його лагідності – ви лагідні і заради Христа ви успадковуєте землю. Христову покору Бог зараховує, як вашу покору, бо то заради вас «Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...» (Фил. 2:8).
Христос-Мудрість – зверху від Отця і Він – повний милосердя та добрих діл. Через це милосердя Він зглянувся над нами, бідними й нещасними, заздрісними й егоїстичними грішниками. Він покинув розкіш і пишноту небес, з якою не може зрівнятися жодна розкіш цього минущого світу і віддав Себе у жертву за наші гріхи заздрості, егоїзму та сварок, за наші гріхи духовного перелюбу та злості. За вас пролив Він Свою святу кров і в Його Ім’я всі ви прощені. В Ім’я воскреслого Христа, Який царює по правиці Отця Небесного Ви охрищені, і вам дано Святого Духа, Який чинить вас милосердними і повних добрих діл.
Люблячий Христос, Який зцілював хворих, насичував голодних, воскрешав померлих, чинив радість на місці смутку, Христос, Який далі діє у вас, що маєте Його розум, спонукає і вас чинити добро вашим ближнім. Звісно те, що робимо ми – це лише маленька краплинка в океані того добра, що Господь зробив для нас і щодня робить для нас, але ця краплинка прагне подякувати Господу за створення нас, за викуплення нас на хресті Голгофи, за прощення дане в Ім’я Христа і за вічне життя, що дарує Бог кожному з вас у Своєму Царстві.
Господь Христос, наша Мудрість – безсторонній. В 2 Книзі Хронік (19:7) написано: «Нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання дарунка», а в Посланні до галатів (2:6) Апостол Павло повторює: «Не дивиться Бог на особу людини!». Господь Ісус хоче спасіння однаково всім без винятку людям. Для Нього всі ви – Його творіння, Його брати й сестри, бо Він зодягнувся у ваше, людське тіло. Він любить весь світ і хоче, щоб «усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тим. 2:4).
І Христос – нелукавий. Коли Він щось каже, то саме це й має на увазі. Він каже, що любить вас. І будьте впевнені, що так воно і є. Він довів цю любов, померши за все наше лукавство, і Своє не лукавство Він продемонструє тоді, коли здійсняться ці Його слова: «Надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду» (Ів. 5:28, 29). Так буде, тому що Господь завжди каже правду. І кожен, хто вірує в Нього, воскресне на воскресіння життя.
Господь Святий Дух через Апостола Якова каже, що «плід правди сіється творцями миру». У Нагірній проповіді Спаситель навчає: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть». Блаженні ті, що прагнуть миру зі своїми братами, що несуть послання миру і піклуються про мир і в громаді, і в Церкві. Вони будуть синами Божими. Але не через те, що роблять вони, а через те, що зробив Єдинородний Син Божий для них, Який поєднав із «Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне. І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках, тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою» (Кол. 1:20-22).
Христос примирив нас із Отцем через хрест Голгофи. Тепер ми ділимося цією Доброю Новиною із іншими людьми. Ви маєте плід правди, чудове Євангеліє про те, що Бог простив усім людям їхні гріхи і провини заради Христа і дарує їм вічне життя у Його святому Царстві. Раніше ви дружили зо світом і були ворогами Божими. Але ось що каже до вас Христос Господь: «Вас назвав друзями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця. Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую» (Ів. 15:15, 14).
Ви – Христові друзі. Ви друзі Христа-Мудрості, і ця «мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава». Все це – Христос. Але хтось може сказати: «Ну я був може не спокійний, але я був безсторонній» або: «Я, можливо не був покірливий, але я робив добрі діла». А ще хтось може сказати: «А я відповідаю усім цим критеріям, бо я дуже намагаюся жити саме відповідно до цих принципів, що їх викладає Апостол Яків». Таких стосуються дальші слова Апостола із сьогоднішнього тексту: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать».
Горді благодаті не отримують – вони її відкидають. А дарується благодать смиренним, тим, що падають на коліна і визнають: «Згрішив я, Господи проти тебе і проти ближніх! Прости мені! Будь милостивий до мене, грішного». І ця благодать дарується у відпущенні гріхів і особливо в правдивих тілі та крові Христа у Святій Вечері, а з ними йде нерозлучні супутники Христові – Його любов, Його прощення і вічне життя у Його Царстві. А вони набагато важливіші від багатства, від маєтків і від будь-якої розкоші у цьому світі з усією його ганебною мудрістю. Заради Христа. Амінь.
Мир вам усім у Христі! Амінь. (1 Петр. 5:14).
Немає коментарів:
Дописати коментар