Божий Закон у Декалозі вимагає не неповного, спотвореного чи недосконалого послуху, а такого чистого та досконалого послуху, який досконало походить від щирого серця, від усієї душі, без жодного нечестивого пожадання, відповідно до заповідей з першої по останню, які, як підсумовує зі знанням справи Августин, визначають границі тієї досконалості, яку вимагає Закон.
Але нарікання Павла і Давида свідчать про те, що і святі, і люди, відроджені Святим Духом у цьому житті не можуть ані здобути, ані показати цієї праведності (Рим. 7:14 і далі), Пс. 32:5, 6; 130:3; 143:2). І присуд Закону залишається незмінним.
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар