Є наче два світи. Один – дияволів, в
якому люди – безпечні, горді та нехтують Богом і Євангелієм. Святий Дух
застерігає їх, аби вони позбулися фальшивої безпечності або ж загинуть у
дорозі. Інший світ – Христів. В ньому –
збідовані та нещасні люди, яких непокоїть їхнє відчуття гріхів і які бояться
покарання за своїх гріхи, бояться вічної смерті і гніву Божого. Але все-таки через те, що вони бачать, що Син
Божий став жертвою за їхні гріхи, вони мають надію на милосердя. Святий Дух
втішає їх чудесним словом: «Блаженні усі, хто на Нього надіється».
Проте водночас Він навчає їх про
правдиве поклоніння Богові. Поклонятися
Богові не означає нічого іншого, як класти всю надію на цього Царя (Христа) і
залежати від Його допомоги та підтримки проти смерті, гріха і сатани. Отже
слово «надіятися» пояснює той поцілунок, про який Він говорить вище, наче
бажаючи сказати: «Ось Цар цей, тож будьте радісні і щасливі, і наповнюйте серця
ваші добрими думками про Бога через Його Сина, Якого Отець запрошує цілувати»…
Немає коментарів:
Дописати коментар