Пастир із прикрасами
Пастир, який має Слово, краще прикрашений
ніж сонце і зорі, як і Даниїл (12:3) каже: «а ті, хто привів багатьох до
праведности, [будуть сяяти] немов зорі, навіки віків». Це правда в очах Божих і
в очах святих ангелів та святих людей. Св. Іван Христитель, Петро і Павло
кажуть, що такий – прекрасніший від усіх зірок, але світ зневажає його, як
людину, що не має жодного значення. Через це тут ми мусимо розплющувати наші
духовні очі і промовляти до таких зневажників: «Ви – свині. І якщо ви мене
зжерете, тоді я буду пожертий. Але попри це, оскільки я вірую в Ісуса Христа, я
маю Когось, Хто помститься за мене у славі. Бо слава моя і ризи мої – в
Господі, Який називається Христос. Тож якщо ви зневажаєте мене і не вважаєте
мене за гідного навіть вашого погляду, хай так і буде. Мені байдуже. Мені
набагато приємніший навіть миттєвий погляд ангела Гавриїла, який дивиться на
мене радісним обличчям, аніж якби десять царів дивилися на мене і мене
цілували. А Гавриїл і решта ангелів не
лише вважають мене за дорогоцінний самоцвіт через те, що я навчаю Слову Божому,
але й славлять мене та милуються мною. І цього мені достатньо».
Мартін
Лютер, З лекції на Псалом сорок п’ятий
Немає коментарів:
Дописати коментар