Марно шукати примирення в ділах

    

За природою ми всі такі, що хочемо мати спроможність принести щось Богові таке, чим Він буде умиротворений і ми не можемо мати в серці достатньо упевненості, аби довіритися цілковито Його милосердю. Тож, коли ми робимо щось зле, то відчуваємо відчай, а коли робимо щось добре, то завжди відчуваємо таємну гординю. Чому ж нам гордитися тим, що ми маємо звідкись, а не із себе? Навіть сповідання і подяка – дар отриманий звідкись. Наскільки ж більшою є ця правда про дари, за які ми дякуємо! Тож марно шукати примирення через діла.

Мартін Лютер, З лекції на Псалом 50 (51)