Наше богослов’я не
стосується впертих і самовпевнених. Вони – цілковито черстві і не бачать, ані
розуміють таких духовних справ. Такими є ті, що переслідують це вчення,
незважаючи на те чи вони вчителі, урядовці чи князі. Але це богослов’я
стосується лише втіхи згорьованих, нещасних і тих, що у відчаї. Вони
засмучуються і падають, бо мають розбиті та скрушені серця. Тож вони приймають
Христа-Лікаря, Який навчає, що «не на смерть ця недуга» (Ів. 11:4), а
найрадісніша жертва Богові. Це – ліки, які зцілюють найневимовніші смутки і
крім них немає жодних інших ліків.Мартін Лютер, З лекції на Псалом 50 (51)
Немає коментарів:
Дописати коментар