Очищатися від старої розчини

    

     Павло не говорить про розчину взагалі – він наказує очиститися від «старої розчини», маючи на увазі, що може бути розчина нова. На нього, безперечно, має вплив пошана до слів Господа Христа (Мт. 13:33), де Він порівнює Царство Небесне ще й з розчиною. У цьому ж разі розчина не може бути поганою за якістю – радше, той предмет, який буде змішано з цією розчиною, має виробити добрий, новий хліб. Тут мова йде про Слово Боже, проповідування Євангелія, яким ми стаємо членами Царства Христового або ж Християнської Церкви. Хоча Євангеліє виглядає злиденним і світ його відкидає і зневажає, його сила попри це така, що де лишень воно з’являється там воно знаходить і намножує учнів, у яких воно діє – воно перетворює їх, даючи їм свої власні особливості так само як і розчина передає свою силу тісту і викликає його ріст.

     … Але говорить тут[1] Павло про стару, недієву і непотрібну розчину. Він має на увазі вчення, погляди чи спосіб життя, який виникає зі Старого Адама, з плоті та крові і ту розчину яка є руйнівною щодо чистої, нової доктрини або ж природи, відновленої християнством. Пізніше він називає її «розчиною злоби й лукавства» і в даному вірші спонукає коринтян бути новим, чистим тістом.

     Зверніть увагу на особливі слова Апостола. Він кличе очищатися від старої розчини і наводячи, як факт таку причину – ви нове та нерозчинене тісто. Під нерозчиненим тістом він має на увазі ту віру, яка горнеться до Христа і вірує в прощення гріхів через Нього, бо він одразу говорить про нашу Пасху – Христа, принесеного за нас у жертву. Цією вірою тепер коринтяни очищені від старої розчини, розчини гріха та нечистого сумління і нею вони увійшли в нове життя. Втім їм наказано очищуватися від старої розчини.

Мартін Лютер, З проповіді на Великодню неділю 

---

[1] 1 Коринтян 5:6-8.