БЛАЖЕННІ ДІТИ БОЖІ І СІЛЬ ЗЕМЛІ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
І багато людей
ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з
Зайордання. І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його
учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
«Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони
будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та
спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані
вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні
миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє
Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно
на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, –
нагорода-бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед
вами. Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться
вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми» (Євангеліє
від Св. Матвія 4:25–5:13).
Усім… улюбленим Божим,
вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса
Христа! (Рим. 1:7) Амінь.
Дорогі брати і сестри, євангельські
блаженства, які ми сьогодні чули, сприймаються часто у викривлений, мирський
спосіб. І кого тільки не зараховують до блаженних! Люди чують слова «убогі
духом» і чомусь вважають, що блаженні – це якісь не сповна розуму або й зовсім
божевільні люди. Бо в такому разі, чим більша психлікарня або чим більше
божевільних у країні, тим більш вона є блаженною. Але це не так.
Або, наприклад, коли людина по
своїй натурі соціопат або не виходить із депресії, або весь час ходить похмура
чи заплакана. Може з’явитись спокуса
називати її засмученою, а отже і блаженною. Тоді виходить чим більше ми маємо
засмучених людей, незважаючи на причини їхнього смутку, то тим блаженніше
суспільство чи країна. Але це не так.
Або, наприклад, нещодавно помер
відомий учений, фізик-теоретик, Стівен Гокінґ. Він мав сильну волю до життя і
прагнув пізнати правду про світ і всесвіт. Але при цьому залишався невіруючим.
Не всі ті, що прагнуть пізнати правду, будь-яку правду є блаженними. Нерідко
буває зовсім навпаки.
Або ще один приклад, коли мова
ведеться про миротворців. Звісно, ми молимось, аби війна, розв’язана Росією
проти України припинилась. І якщо світовій спільноті разом з Україною вдасться
ввести миротворців на нині окуповані території та взяти під контроль
український кордон, щоб Росія не нашпигувала нині окуповані території зброєю і
військами, то ми будемо радіти. Але не таких миротворців називає Син Божий
блаженними. Врешті-решт, хіба не намагався собі припасувати цей титул і Дмітрій
Мєдвєдєв, який вихвалявся тим, що то він, а не Путін, розпочав війну проти
Грузії, з метою змусити грузинів до миру?
Не про таких «миротворців» говорить Господь. Не такі – блаженні.
Блаженний – це синонім до слова
«щасливий» у Бога. І хоча божевільний може почуватися щасливим, це не означає,
що він – блаженний. Людина, яка ходить похмура все своє життя, теж може
вглибині душі відчувати якесь своє, власне задоволення, але це не означає, що
вона блаженна. І навіть щасливий учений не обов'язково блаженний. І звісно не є
блаженний самодур, тиран чи диктатор, який через те, що пролив ріки крові чи
пограбував якийсь народ або країну, перебуває у щасливій ейфорії разом із
такими само ощасливленими через грабунки і грабежі підданими.
Але і тиранічний кровожер і його
піддані, що пишаються його убивствами і грабунками – не блаженні, а прокляті.
Таким Господь скаже Останнього Дня: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний
огонь, що дияволові та його посланцям приготований» (Мт. 25:41). І буде там
плач і скрегіт зубів, який не змовкатиме повіки віків.
Нагірна проповідь, Блаженства
Христа – не про невіруючих, а про Божих дітей, про Його Церкву, про віруючих.
«Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне». Блаженний доктор Мартін
Лютер, який в кінці свого життя промовив: «Ми – жебраки. Це правда». Ми нічого не маємо запропонувати Господу
окрім наших огидних і смердючих гріхів. А Господь може нам запропонувати і
пропонує усяке добро. Господь – багатий на праведність і святість. І Він також
щедрий не милосердя і благодать. Він – наш Спаситель. Він – Податель усякого
добра.
Лише на Бога наша надія. Лише на
Христа наше уповання. Ми нічого не можемо Йому запропонувати доброго. Але яка
чудова обітниця лунає нам із Його уст. Він каже: «Ваше Царство Небесне, Мої
любі віруючі. У вас – руки прохачів, як у митника в храмі, і вони отримують Мої
щедрі дари: не суд, а прощення гріхів. Не пекло, а рай. Я все для вас
приготував. І ви побачите, яке воно чудесне. Воно перевершить всі ваші
сподівання». «Дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над
Моїм Словом», – каже Господь (Іс. 66:2).
«Блаженні засмучені, бо вони
будуть утішені». Псалом 119 починається чудесним віршем: «Я кликав до Господа в
горі своїм, і Він мене вислухав». Виявів горя, смутку, біди у побожних людей
може бути безліч. Гріх у своїй немилосердності атакує нас через масу людей,
обставин і подій. А ще він атакує нас
через нашу власну плоть. Чи не найчастіше нам сумно, коли ми розуміємо, що ми
знову згрішили про святого Бога. Чи не найсильнішою з усіх 95 Тез доктора
Лютера є теза про те, що життя християнина має бути життям щоденного покаяння,
смутку за свої гріхи.
«Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені». Блаженні ви, розкаяні
грішники, бо Господь утішить вас. Божий Син забрав усі ваші гріхи на Себе. Він
обмив їх усі до одного Своєю святою і невинною кров’ю. Він у жертву приніс за вас Самого Себе.
І сьогодні Його послання, послання Господа Розп’ятого і Воскреслого утішливе для кожного розкаяного грішника: «Твої
гріхи прощені заради Мене. Віруй в це і будь виправданий, і радісний, і
щасливий, блаженний і втішений!»
«Блаженні лагідні, бо землю
вспадкують вони». Важко уявити, як лагідні вспадковують бодай щось у країні, де
панує зневага до закону і «тот прав, кто имеет больше прав», тобто більше
влади, сили та грошей. Але Господнє Слово повік пробуває і люблячий наш Бог,
Цар над царями і Пан над панами підбадьорює нас у Псалтирі: «А ще трохи й не буде
безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його, а покірні вспадкують
землю, і зарозкошують миром великим!» (36:10, 11) Ви будете бачити падіння
нечестивих, любі віруючі. І ви будете бачити нове небо і нову землю, коли
Господь Христос повернеться у славі і забере вас у Своє святе Царство. Земля –
ваш спадок. Царство Небесне – ваш спадок у Христі Царі і через Нього.
«Блаженні голодні та спрагнені
правди, бо вони нагодовані будуть». В Євангелії від Св. Івана Син Божий каже: «Я
– хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене,
ніколи не прагнутиме» (Ів. 6:35). Господь кличе нас до Себе і до Свого Слова,
кажучи: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і
пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:31, 32). Господь
запрошує нас споживати Його істинне тіло і пити Його істинну кров у Таїнстві
Святої Вечері. У Христі і винятково з Ним, і тільки через Нього дається вам,
любі віруючі прощення гріхів, виправдання і вічне життя. Маючи цей Хліб –
Христа, маючи цю Небесне Поживу, ви ніколи не будете мати голоду чи спраги, а
будете насичені і правдою, і праведністю, і радіти і втішатись ними упродовж
цілої вічності.
«Блаженні милостиві, бо
помилувані вони будуть». В світі дуже мало милості. В світі багато хитрощів,
лінощів, бажання визискувати свого ближнього у всі можливі способи. У світі
багато мстивості і бажання розчавити свого опонента або будь-яку незгодну
людину. Але нам не по дорозі зо світом і з плотськими людьми. Бог виявив до нас
незрівнянну милість, простивши всі наші гріхи, віддавши за нас Свого
Єдинородного Сина на смерть і то ганебну смерть на хресті. Бог так багато вам
прощає, любі брати і сестри. І у відповідь на Його всеосяжне прощення ми
молимось: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».
А далі Господь каже: «Блаженні
чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога». Лише щирі у вірі, у сподіванні на
Господнє милосердя, в упованні на Христа і Божу благодать увійдуть у Царство
Боже і матимуть найвищу радість – бачити Бога на власні очі. «я знаю, що мій
Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху цю шкіру мою, яка
розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу, –
сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі...», – промовляє у
непохитній вірі та щирості серця праведний Йов, а ми повторюємо за ним (19:25-7).
«Блаженні миротворці, бо вони
синами Божими стануть». Пізніше Апостол Павло писав: «Усе ж від Бога, що нас
примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення, бо Бог у Христі
примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово
примирення. Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо
замість Христа: примиріться з Богом!» (2 Кор. 5:18-20). Блаженні ви, любі брати
і сестри, що благаєте примиритися людей з Богом, проголошуючи їм Євангеліє
Христове і запрошуючи їх до церкви. Залишайтеся Божими синами і Божими доньками,
і ви будете радіти статусом Божих дітей і насолоджуватись цим високим привілеєм
у Царстві Христовому впродовж тисячоліть.
Світ буде, звісно, вас атакувати.
Інколи прямо, через жорстокі та криваві переслідування, як це було в
Радянському Союзі, або м’якші
переслідування, які ми називаємо чужоземним словом «дискримінація», як це буває
в пост-комуністичній Україні. Світ лежить у злі і він ненавидить Бога. Він
ненавидить проповідь Слова і вас, як носіїв Слова. Христос живе у вас, любі
брати і сестри і світ свою ненависть спрямовує на вас через Христа.
Бувають ще інші атаки. Словесні,
облудні напади, інтриги, які плетуть лукаві люди, часом навіть прикриваючись
християнськими титулами і назвами, але будучи всередині хижими істотами та
підлими й нечесними людьми. Їх на заваді стає наш характер, наша щирість, наша
відданість Христові і Його Слову. Вони
будуть іти проти християн, бо служать не Богові, а сатані. Тож вони з усіх сил
старатимуться підірвати нашу репутацію, обчорнити нас, підставити і виконати
тисячі операцій, аби лишень зруйнувати нас морально і духовно нас спустошити,
вкинути у депресію і невірство, викинути нас із церкви, прогнати від Божого
Слова.
Але Господь втішає нас сьогодні:
«Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас
наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, – нагорода-бо
ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами».
Врешті-решт, по-іншому й бути не може. Адже є ще одна важлива ваша риса, любі
брати і сестри.
І про цю рису, про цю вашу
важливу особливість Господь каже: «Ви – сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим
насолити її?» Ще поки ви є в цьому світі, цей світ триває. А ви будете сіллю
землі, допоки будете зберігати свою віру і то зберігати її не в мовчанці, але й
сповідувати її і словом, і ділом. Чимало християнських спільнот сьогодні
звітрились, втратили віру в Христа, в істинність Його Слова. Від них не почуєш
більше ні Закону, ні Євангелія. Вони стали ні для чого не придатними. А ви,
залишайтеся сіллю землі. Віруймо в Христа, сповідуймо Його Слово, називаймо
гріх гріхом і будьмо щедрі на Христове Євангеліє усім розкаяним та будьте
блаженні у Христі і заради Христа. Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса
Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).
Немає коментарів:
Дописати коментар