Ми самі пережили це чудо.
Рік тому на рейхстазі в Ауґсбурзі, була популярна думка, що за чотири тижні все піде шкереберть і буде загублена вся Німеччина. Тоді
просто не можна було ані бачити, ані відчувати, як все закінчиться, або з якого
джерела може надійти поміч або порада. Це становище спантеличувало всякий розум
і мудрість та кидало їм виклик, і тоді лишалося лише говорити: «Все залежить
від Божої влади і все тримається на Його Слові». Ми мусимо підступати до того
місця, де будемо говорити: «Бог обіцяв». Якщо ми непохитно уповаємо на Слово,
то нам не потрібно мати ніякого страху. Хоча ми й не знаємо, що робити, Бог
попри це дасть нам побачити, що Його Слово – істинне, бо Він обіцяв, що ніхто з
тих, що довіряють Йому, розчаровані не будуть. Це ми також будемо бачити у всіх
майбутніх випробуваннях і спокусах.
Лицеміри не відчувають, що Бог істинний – такий досвід мають лише ті, що
горнуться до Слова. Зауважте, що людина, яка полишає Слово, тоне в бездонній
ямі у дні спокуси, бідності та інших бід – така людина доводиться до відчаю.
Через це Христос хоче тут сказати: «Якщо ви можете триматися Мого Слова, тоді
залишайтеся непохитними, бо ви залишаєтесь істинними Моїми учннями, непорушно
тримаючись Слова. Не лише знати, вчити, читати, слухати Слово, але й відчувати
його – ось що робить тебе істинним учнем».
Мартін Лютер з проповіді на Євангеліє від Св.
Івана 8
Немає коментарів:
Дописати коментар