Обітниці про Ізраїль і Церкву

Марні плани народів не змогли зруйнувати Ізраїль або розладнати Божу обітницю про прихід Спасителя.  Велич армій єгипетського фараона та ассирійського  Санхеріва, велика кількість колісниць і швидкість їхніх коней не змогли їх врятувати, коли вони демонстрували відверту непокору Господній волі щодо Його обраного народу. Незважаючи на нечисленність армії ізраїльтян, коли на їхньому боці стояв Господь, перемогти ізраїльтян не вдавалося. Той самий могутній захист обороняє Божий люд сьогодні. Хоча Церкву часто переслідують, вона стоїть далі, хоча всі тирани та імперії, які її утискували, вже давно лежать у поросі земному.

            Сьогодні жоден народ не є таким Божим обраним народом яким у Старому Заповіті, був Ізраїль, носій обітниці про Спасителя.  Але все-таки загальні істини цього псалма стосуються далі навіть народів. Ще в цьому житті народи, так само як окремі люди, зазвичай пожинають посіяне ними.  Народи, які живуть у нерозсудливій зневазі до Божих моральних стандартів, зазвичай відчувають спустошливі наслідки такого непослуху в деградації їхнього суспільства. Імперії, що утискували Божих людей, у відведену Ним годину, впали.  З іншого боку, окремі люди та народи, які шанують основні моральні стандарти Божого Закону і які захищають Церкву, мають тенденцію до благословенного життя ще в цьому світі.

            Хоча жоден народ, з нашим включно, не є Божим обраним народом у тому сенсі, в якому в Старозаповітні часи був Ізраїль, ми повинні розуміти, що будь-яке суспільство, яке кричуще зневажає Божі моральні стандарти, неминуче пожне гіркі плоди посіяного ним насіння.  Жодна сума багатства, жодна кількість ядерних боєголовок і ніяка висока технологія не може визволити жоден народ від судів Божих.  Людські зусилля або досягнення у ділі визволення є марними надіями. Єдиною надією для грішних людей є покаяння і віра.

Джон Бруґ, Народна Біблія, з коментаря на Псалми