Коли відроджені люди моляться про те, аби Бог не зарахував їм цих слабкостей, але простив заради Христа, і водночас вірують, і уповають на те, що Христос, як істинний Заступник покриє в Божих очах їхню нечистість Своєю невинністю і послухом (Римлян 4:7; Псалом 32:1; 1 Івана 1:7; 2:1, 2), то це також є вірний знак правдивої і спасенної віри. І там, де у щирому каятті істинна віра приймає у Євангелії Христа, уповає на Нього та підтримується Ним, то там осуду немає, а є лише чиста благодать Божа, прощення гріхів і вічне спасіння (Римлян 8:1; 1 Івана 1:9; Псалом 32:2). Таким чином, у відроджених людей є і трапляються гріхи, які прощаються, і якими вони не засуджуються, бо, як сказав був Августин, вони живуть під благодаттю.
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово
і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар