Жодна інша релігія світу
– ні юдейство, ні буддизи, ані іслам – не пропонують унікального поєднання, яке
проголошується іменем Еммануїл[1]:
всемогутній Бог, Який з готовністю бере на Себе обмеження, страждання,
втраченість і прокляття Його творінь.
Бог не сидів і не
спостерігав бездіяльно за тим, як ми страждаємо на самоті. Ім’я Еммануїл запевнює нас, що Бог став одним
із нас. Всі релігії мають своїх богів, але лише одна має Бога, Який достатньо
піклується про нас, аби статися людиною і покласти за нас власне життя.
Юдейські рабини ставлять під питання те, як люблячий Бог міг допустити, аби
Його невинний Син помер. Коран, священна книга ісламу, навчає, що Бог надто
щедрий, аби дозволити Ісусові піти на хреста, тож на хреста Він мав би
помістити якогось злочинця. Східні релігії скеровують своїх учнів до того, аби
вони випорожнювали свій розум замість того, щоб наповнювати його фактами та
Іменами Викупителя-Бога, Який перебуває понад усіма іншими. Ці заперечення
пропускають основну суть Божої доброї новини – про Ймення Еммануїл – що Сам Бог
прийшов на землю, прожив досконале життя і помер невинною смертю. Бог не був десь там високо, спостерігаючи за
трагічними подіями тут внизу. «Бог у Христі примирив світ із Собою Самим»
(2 Коринтян 5:19).
Бог Сам увібрав жахливий
біль Його світу. Ісус – Божий лист любові в людській плоті. Мартін Лютер
сказав: «Хто не знаходить Бога в Ісусі Христі, ніколи Його не знайде деінде».
Джон Джеске, Поєднуючи Сінай із Голгофою
Немає коментарів:
Дописати коментар