Ми вважали Христа за
нашого розгніваного суддю, а Марію – за наш престол благодаті і, якщо ми не
хотіли впадати у відчай, то в ній шукали всю нашу втіху і в ній знаходили собі
притулок. Хіба ж це не було жахливе нововведення? Де були єпископи, які мали би
докоряти таким новим богохульникам і зрадникам Христа, які відбирали Христове
служіння і віддавали його Марії і, які навчали нас втікати від Христа та боятися
його наче погонича з батогом, а сумління наше спрямовували не до Христа, як до
нашої істинної служби Божої, а десь інде? Від цих зрадників нічому, окрім
ідолопоклонства ми не навчались!
Мартін Лютер, З Заклику до всього кліру
Немає коментарів:
Дописати коментар