ОДНОГО І ТОГО САМОГО ДУХА
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
А щодо
духовних дарів, то не хочу я, браття, щоб не відали ви. Знаєте, що коли ви
поганами були, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас. Тому-то кажу вам,
що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: «Нехай анатема буде на Ісуса», і
не може сказати ніхто: «Ісус – то Господь», як тільки Духом Святим. Є різниця
між дарами милости, Дух же той Самий. Є й різниця між служіннями, та Господь
той же Самий. Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить
усе. І кожному дається виявлення Духа на користь. Одному-бо Духом дається слово
мудрости, а другому слово знання тим же Духом, а іншому віра тим же Духом, а
іншому дари вздоровлення тим же Духом, а іншому роблення чуд, а іншому
пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення
мов. А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він
хоче (1 Коринтян 12:1-11).
Дорогі брати і сестри, Роберт
Ріплі, відомий американський карикатурист і водночас підприємець був показував
наскільки збільшується або знижується вартість одного й того самого матеріалу,
залежно від того, як його використовувати. Наприклад, простий брус заліза, який
коштував 5 доларів. Якщо його перетворити на кінські підкови, то він вже
коштуватиме 50 доларів.
А якщо це самий брус заліза
перетворити на голки, то його вартість підніметься вже до 5 000 доларів.
Проте якщо з нього почати виготовляти пружини для надійних швейцарських
годинників, то все це буде коштувати вже 50 000 доларів. Простий
сировинний матеріал не настільки цінний як той, з якого щось виготовляється. Один
і той самий матеріал, але з нього виготовляються різні речі. І всі ці речі, в принципі важливі для
людського суспільства.
Навряд, чи селянин, який має
коні, або людина, яка займається кінним спортом, погодиться, що голка важливіша
за підкову. А шевці та всі господині, що мають праву із шиттям навряд чи будуть
стверджувати, що голки, їхній інструмент не такий важливий, як, скажімо,
пружини для швейцарських годинників.
У суспільстві важливі всі його
складові. Так само всі складові важливі і в Церкві. У Церкві важливі всі дари
від Святого Духа. Сьогодні ми чуємо, як Він через Апостола Павла навчає далі
церкву у Коринті, а також цілу Церкву Христову. Віруючі у Коринті були
розділені на різні фракції, кожна з яких вважала себе не просто за особливу, а
за важливішу. Ті пишалися тим, що їх
христив Петро, а інші тим, що їх христив Аполлос. І вони сварились, намагаючись
довести те, що їхнє Хрищення було краще, а отже й вони були, відповідно кращі.
Так діє гординя.
Гординя властива нашій грішній
природі. Гординя переконує нас у тому, що інші люди – гірші за нас. Гординя нас
переконує, що те, що вони роблять – не настільки важливе, як те, що робимо ми.
Гординя нас переконує, що дари інших людей, наших братів і сестер, не настільки
важливі, як наші дари.
Проте всі ці дари були дані нам
Святим Духом. І коли Він їх нам давав, то давав їх із певною метою. І звісно ж
та мета не полягала в тому, щоб посварити людей у Церкві чи розколоти церкви, а
навпаки, щоб церква була сильнішою.
І ці дари, каже нам сьогодні
Апостол – різні. І всі вони – від Святого Духа. Господь Святий Дух, Який живе в
людях, дає їм різні дари. А як нам дізнатися в кому живе Святий Дух, а в кому
Він не живе? Апостол дає нам це чітку відповідь: «Ніхто, хто говорить Духом
Божим, не скаже: «Нехай анатема буде на Ісуса», і не може сказати ніхто: «Ісус
– то Господь», як тільки Духом Святим.
Ніяка людина, в якій живе Святий
Дух, не буде проклинати Ісуса Христа. Проклинають Божого Сина ті, в кому Дух
Божий не живе. Бо саме Святий Дух приводить нас до віри в Ісуса Христа. Він цю
віру творить і Він її зберігає. А ця віра горне нас до Христа. Вона єднає нас
із Сином Божим, із Його праведністю. І вона чинна любов’ю до Ісуса.
І Святий Дух спонукає нас
визнавати Ісуса нашим Господом. Таке визнання може бути лише через Духа
Святого. Звісно, є чимало фальшивих учителів, які промовляють «Господи,
Господи». Але вони промовляють ці слова, як папуги. Для них це речення «Ісус –
то Господь» мало що значить.
Бо якби вони вірували в Христа і
якби в них справді жив Святий Дух, то вони робили б те, що каже Божий Син: «Як
хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми
прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. Хто не любить Мене, той не береже
Моїх слів» (Ів. 14:23, 24). Фальшиві учителі не люблять Христа, бо не бережуть
Його Слово, а заміщають всякими видами передань та байок. Тож, коли вони
називають Христа Господом без любові, то дуже часто вони просто лицемірять.
В кінці їм Господь скаже: «Не
кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той,
хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня:
Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм
демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я
тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (Мт.
7:21-23)
Слова «Ісус – то Господь» той
промовляє Святим Духом, хто любить
Христа і визнає, що поза Христом немає нічого і нікого, хто або що могло б його
спасти. І вірує, що всі його гріхи прощені винятково заради Христа і що немає
такого гріха, за який би Божий Син не помер і не обмив той гріх Своєю святою і
дорогоцінною кров’ю.
Той промовляє ці слова Святим
Духом, хто радіє тим, що у воскресінні Христовому він має виправдання і той,
хто сам чекає воскресіння мертвих і життя будучого віку, уповаючи на Самого
Христа, а не власні діла чи діла та заслуги інших людей. І цей Самий Дух буде
спонукати нас до єдності з Христом і покріплення Христом через Його істинні
тіло та кров у хлібі та вині Святої Євхаристії.
І ось цей Святий Дух, любі брати і сестри, Який створив
віру у ваших серцях, Він цілій Церкві і кожному з вас зокрема дає Свої різні
дари. Так само, як Церква одна, а нас – багато, так само і Дух – один, але
дарів Його багато і вони – різні. Апостол каже нам, що різняться навіть ті
дари, які називаються одним словом, входять наче в одну групу.
Він каже: «Є різниця між дарами
милости, Дух же той Самий». В Діях
Апостолів ми читаємо, наприклад про церкву в Єрусалимі, яка дбала про самотніх
вдовиць, годуючи їх. А в Йоппії ми зустрічаємо Таввіту-Сарну, яка шила для
незаможних вдовиць плащі. Ми зустрічаємо і купчиху кармазином Лідію, яка
піклувалася про те, аби проповідники Євангелія мали дах над головою.
Дари милості різні, але Дух –
один і той Самий. Дари милості, які виявляєте ви, коли ділитеся з потребуючими
їжею чи одягом у нашій церкві – теж різні. Але Дух, Який промовляв через
Апостола Павла і Який діє через вас – один і той Самий, любі брати і сестри. В
церкві можуть бути різні служіння: хтось з вас може провідувати хворих і
допомагати їм. Хтось прибирає в церкві.
Хтось оплачує рахунки церкви.
Хтось годинами вистоює в чергах в
різних установах, аби ті рахунки сплатити та привести до ладу господарчі справи
церкви. Хтось запрошує до церкви гостів. Хтось піклується про тих гостів, що
зайшли до церкви. Служіння – різні. Дії – різні. Але Бог, Який стоїть за ними,
спонукає до них, підбадьорює все це робити – один –Христос і Отець наш Небесний.
І ось так Господь Святий Дух
проявляється у кожному християнинові для спільного добра, для добра громади, і
для добра цілої Церкви. Одним із дарів Духа є слово мудрості. У Христі, каже
Апостол «всі скарби премудрости й пізнання заховані» (Кол. 2:3). Коли хтось
може дуже могутнім чином доносити Христа, то йому цей дар дав Господь Святий
Дух. Так само як і один і той Самий Дух дає слово знання.
Господь – дуже щедрий до Своїх
дітей і рясно обдаровує нас Своїми дарами. Одним із таким дарів є особлива
віра. Не просто спасенна віра, яку ми маємо всі, любі віруючі брати і сестри, а
особлива віра – а надзвичайна довіра до
Христа і уповання на Христа у всяку лиху годину.
Ще є дари вздоровлення. Ми бачили ці дари, коли Апостоли зцілювали
людей. Ці дари присутні і нині, коли підноситься молитва за певну людину і така
людина одужує. Дар вздоровлення може мати, очевидно й інший вимір, коли Бог дає
людині дар лікування, як-то робив, наприклад, славний лікар Агапіт Печерський
або роблять наші лікарі та медсестри. У всіх віруючих діє один і той Самий
Святий Дух.
А є ще дар роблення чуд, які
трапляються, можливо рідше ніж у першому столітті життя Апостольської Церкви,
але вони трапляються через діяння тих, хто має цей особливий дар від Святого
Духа. Дари – дуже різні, але Дух один і той Самий. Дари різні, але всі вони
дані для блага цілої Церкви Христової.
Інший дар – пророкування,
проповідування Христа і, коли того забажає Господь – пророкування про певну
подію, яка станеться, бо того хоче Бог і Він оголошує Свою святу волю через
Свого слугу, Якому дав такий дар пророцтва. Знову дари різні, але Дух – той
Самий.
Інший дар – розпізнавання духів,
бо є духи, а є Господь Святий Дух, Який свідчить про Христа. І Апостол Іван
каже: «Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога
вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ» (1 Ів. 4:1). Розпізнавання фальшивого вчення –
дар від Святого Духа.
Так само як дар від Святого Духа
– говоріння мовами, але не белькотання в екстазі, а проповідування спасіння
самою вірою в Христа сучасними мовами. «Все оце чинить один і той Самий Дух,
уділяючи кожному осібно, як Він хоче», – каже Апостол. Святий Дух не обмежений,
але все що Він робить, усі дари, які Він дає, Він дає нам на добро. Заради
Христа. Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса
нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар