Подія (розп’яття) – поза нашою (фізичною) досяжністю. І якби ми могли знайти
оригінальний хрест десь у Єрусалимі, то в принципі він був би для нас чимось
подібним до Туринської Плащаниці. Лютер пояснює, що ми неповинні змішувати
разом два цілковито різних аспекти прощення, а саме: його джерело та його
поширення.
На хресті Христос досягнув і здобув прощення
для всіх людей, але там Він його не роздає. У Своєму Євангелії і Таїнствах
роздає Христос прощення, хоча воно не там було здобуте. Ми не полишені тут на
якісь власні винаходи. Хреста не слід осягати якимись розумовими вправами. Його
скарби роздаються Богом у Його святому Слові і Таїнствах, і робиться це не
ментально, а воістину та поправді:
Христос на хресті і всі Його страждання, і Його
смерть не приносять користі навіть, якщо як навчають: «їх визнають і про них
розмірковують» у найбільшому «запалі, палкості та щиросердечності». Мусить бути
щось інше.
Слово, Слово, Слово. Послухай, оманливий духу,
Слово приносить користь. Навіть якби Христос був відданий і розп’ятий за нас
тисячу разів, користі з цього не було б, якби було відсутнє Слово Боже і якби
воно не роздавалось із проханням: «За вас, прийміть те, що ваше».
Курт Маркворт, «Спасенна істина: доктрина для мирян»
Немає коментарів:
Дописати коментар