Проповідь на День подяки за врожай

                     

                                ДЯКУЄМО БОГОВІ!
      (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

А до цього кажу: Хто скупо сіє, – той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, – той щедро й жатиме! Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, – не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком, як написано: «Розсипав та вбогим роздав, – Його справедливість триває навіки!» А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, – нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої, щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку. Бо діло служіння цього не тільки виповнює недостачі святих, але й багатіє багатьма подяками Богові. Досвідченням цього служіння вони хвалять Бога за послух Христовій Євангелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма, вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благодаті на вас. Дяка Богові за невимовний дар Його! (2 Коринтян 9:6-15).

            Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Кор. 1:2) Амінь.

Дорогі брати і сестри, останні декілька тижнів в мене були уже зайняті підготовкою до євангелізації на півдні України, а потім і самою євангелізацією та поїздками з нашими американськими одновірцями, тож я пропустив звернення якоїсь шведської дівчинки Ґрети, яка, із перекошеним від незадоволення обличчям, нарікала на те, що в неї відібрали дитинство через кліматичні зміни та неадекватну, на її думку реакцію політиків на ті зміни.

А потім, у відповідь на її заяву дотепники в інтернеті почали розміщувати фотожаби, на одній з яких зображена ця шведська дівчинка Ґрета за багато накритим столом у потязі, який проїздить повз худеньких чорношкірих дітей, що страждають від голоду у Африці. Такою вже є особливість грішної людської природи – нарікати навіть за достатку і хотіти ще більше і більше. Нам подобається нарікати то на погоду, то на політиків, то на сусідів і набагато чого іншого. Ми забуваємось дякувати за масу добра, яке ми отримуємо щодня.

            Сьогодні у нас день подяки за врожай. Ми дякуємо Господу за всі Його щедрі дари, які принесли українські поля, лани, городи, сади та виноградники – вся українська земля. Чудову істину проголошує Псалом, співаючи: «Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий, Господь добрий до всіх, а Його милосердя – на всі Його творива!» (144:8, 9)

            Нема українцям чого нарікати на Господа, бо Він дав нам одну з найбільш родючих земель на світі, добрий клімат, велику територію, чудові краєвиди. І щороку Він життя наше насичує добром цієї землі. Ми долучаємось до Псамоспівця, коли за нашими столами ми проголошуємо ці слова: «Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно, Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!» (144:15, 16). І додаємо: «Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!» (105:1).

            Але в нас є ще більша причина дякувати Господу.  Адже ми всі народжуємось у гріхах. І, як молиться Мойсей: «Дні літ наших – у них сімдесят літ, а при силах – вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...» (Пс. 89:10). Але Господня любов, Божа благодать – безмежна. Він не лише дає нам плоди земні, аби підтримувати наше життя у грішній плоті.

            Бог дає нам Свого Єдинородного Сина. Він дає Свого Сина через невимовну любов до всіх людей без винятку. Адже «так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Бог полюбив весь світ і віддав Свого Сина, а нашого Господа, Ісуса Христа, за весь світ, за всіх людей.

            Кров Сина Божого обмиває гріхи усіх людей. Христос помер за всіх людей. І кожен, хто вірує в Христа розп’ятого і воскреслого, виправданий і має воскресіння та вічне життя у Царстві Божому.  Кожен, хто вірує в Сина Божого, хто уповає на Христа, є дитям Божим і спадкоємцем Його Царства. Який добрий і люблячий наш Бог! Він не лише піклується про наше дочасне життя у цьому грішному світі, але й дає нам вічне життя у Своєму Царстві. Дає його ціною страждань і смерті Його улюбленого Сина, а нашого Спасителя Ісуса Христа!

            Бог любить нас, любі брати і сестри. А ми, Його улюблені діти, виявляємо нашу любов до Нього і нашу вдячність до люблячого Бога. Таку вдячність до Бога мають усі істинні віруючі. Сьогодні ми чуємо, як таких віруючих хвалить Апостол Павло. Він звертається до християн у Коринті, багатому грецькому місті.

Колись Апостол не хвалив їх, а суворо їм докоряв. А сьогодні він їх хвалить, бо вони прийняли апостольський докір, розкаялись і принесли у своєму житті гідний плід покаяння. А до того ж тепер їхня віра рясніла добрими ділами, і зокрема щедрістю до їхніх бідних і нещасних братів у Юдеї. 

Християни в Юдеї були в меншості, їх переслідували, і виганяли із синагог. Опинитися поза синагогою означало ізоляцію не лише від духовного життя, але часто це означало ізоляцію від економічного життя, від бізнесу, від торгівлі і навіть праці із нормальною зарплатою. Тож коли на додаток до цього з’являлись ще якісь суспільні проблеми, то єврейські християни страждали ще більше, найбільше від усіх мешканців Юдеї.

            Християни в Коринті не могли байдуже спостерігати, як їхні одновірці, їхні брати і сестри страждають. Вони хотіли їм допомогти. І вони збирали для них кошти. Вони робили це не з примусу. Вони робили це добровільно. І до такої вдячності, до таких пожертв кличе нас Господь Святий Дух.

            Апостол порівнює пожертви з тим, як селянин сіє своє поле. Якщо він жаліє насіння і замість сотні насінин кидає одне або два зернятка, то на що йому сподіватися? На щедрий і багатий урожай? Такого урожаю просто не буде. І не відомо, чи взагалі буде урожай. Так само і пожертви в церкві. Вони є плодами віри. Нещодавно у фейсбуці я був натрапив на вислів: «Чомусь в церкві сто гривень пожертви здаються такою великою сумою, а в магазині такою малою».

            Але хіба мають  якесь відношення наші пожертви до Божих благословень? Любі брати і сестри, Господь любить Своїх дітей і Він радіє віруючим серцем, а віруюче серце – щедре на пожертви. І воно дає з радістю. Апостол каже нам: «Бог любить того, хто з радістю дає!»

            Бог любить того, хто дає з радістю на потреби Його Церкви, хто допомагає Своїм біднішим братам і сестрам. Бог обіцяє таким Свої рясні благословення. Апостол проголошує: «А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком, як написано: «Розсипав та вбогим роздав, – Його справедливість триває навіки!»

            Очі багатьох бідних країн спрямовані на Сполучені Штати Америки. Дуже цікаво, що саме американські християни дають дуже щедрі пожертви не лише на свої домашні церкви, але й на місії поза своєю країною – на підтримку своїх братів і сестер закордоном. Багато американських християн з радістю роблять те, що робили їхні одновірці в Коринті, про яких нам сьогодні розповідає Господь Святий Дух зі сторінок нашого Писання.  Бог має силу благословляти усіх, хто дає щедро і дає з радістю.

            Бог має силу благословляти і нас, любі брати і сестри. Апостол підбадьорює нас до щедрого та охочого давання, до виявлення опіки і про нашу Церкву, і про бідних довкола нас. Господь Святий Дух устами Апостола проголошує Боже благословення на тих, хто жертвує щедро та охоче.  «А Той, Хто насіння дає сіячеві та хліб на поживу, – нехай дасть і примножить ваше насіння, і нехай Він зростить плоди праведности вашої, щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку», – проголошує Він.

            Все добро, яке ми маємо в цьому світі, дав нам Бог. Як би диявол не намагався нас обманути про походження добра, достатку і багатства, пам’ятаймо, що все є даром люблячого Бога, Який дає щедро і багато, але про Якого ми маємо схильність забувати щойно отримаємо великі благословення у свої руки. Бог же дає все це, аби ми були розпорядниками Його добра і його доморядниками, не затримували все винятково для себе, а мудро і щедро, і охоче розпоряджалися тим добром, яке отримали від Небесного Отця.

            Бо таке подавання – плоди нашої праведності, яку ми отримали самою вірою в Христа. А віра без діл – мертва. Ми віруючі, отже ми робимо добро, і то робимо не з-під палки, а добровільно, охоче і радісно. Так ми дякуємо Богові за спасіння, за Його Сина, за Його дари, за вічне життя, за ціле Царство, яке Він нам дарує в Ім’я Ісуса.

            І ці наші пожертви вони не лише виповнюють діло недостачі святих, як каже Апостол. Але вони також багатіють багатьма подяками Богові. Якщо ми комусь допомагаємо, то віруюча людина ніколи не залишиться невдячною.  Віруючі будуть дякувати Богові. І такі подяки – теж наше багатство в Бога. Таким чином відбувається благословенний обіг дарів і багатства. Наше багатство, яким би малим не здавалося в очах світу, ми приймаємо з вдячністю від нашого Отця. Ми охоче і щедро ділимось цим багатством із нашими ближніми. Господь збагачує нас різними дарами, а ті, кого ми підтримуємо, славлять Бога і наші пожертви багатіють такими подяками в Бога.

            Для віруючих у Юдеї отримати таку підтримку від європейських християн було свідченням про те, що коринтяни та інші європейські церкви виявляли послух до Христового Євангелія. І єврейські християни, що перебували у величезній скруті тепер радіють цією спільнотою, яка раніше могла здаватись неймовірною, а тепер сталась чудовою реальністю через прихід Христа, через Його хресну жертву і воскресіння, через проповідь Його Євангелія і через спільноту із тілом і кров’ю Христа, яку всі християни, незважаючи на походження, мають у Святій Євхаристії.

            Так само й ми дякуємо Богові за Його підтримку, яку Він дає нам через наших одновірців з Америки, які допомагають нашій Церкві  у нашому служінні, поки ми не можемо сповна піклуватись за наші витрати. Але не менше ми дякуємо Богові за ту підтримку, яку Він дає Церкві через усіх українських братів і сестер, які дають щедро, з радістю та охоче, аби наша Церква могла виконувати служіння Євангелія, а також допомагати тим, хто перебуває у потребі. Ваше щедре сіяння, любі брати і сестри, принесе щедрий урожай у Богові і Бог вас поблагословить різними способами.

            За все каже Апостол дяка Богові! Нам нема на що нарікати. А є за що дякувати!  За урожай, за щедрість і радість, яку Його Дух виявляє у вас любі брати і сестри, а особливо – за невимовний дар Його – за спасіння і вічне життя, яке ми маємо в Його Сині, а нашому Господі, Ісусі Христі! Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь (2 Кор. 13:13).