На жаль, Цвінґлі та Кальвін, і "реформатські" церкви, які за ними слідували, фактично виплеснули з водою і дитину. Вони відкинули Реальну Присутність (тіла та крові Господа Христа у Святій Вечері - прим. перекладача) разом із Преосуществлінням. Для Цвінґлі хліб і вино представляли лише зображення або нагадування про відсутні тіло та кров Христа. Кальвін намагався здійснити апгрейд цього порожнього символізму. Він навіть міг говорити про "реальну" та "істотну" присутність Христового тіла та крові, але лише для "віри". Об'єктивно, тобто для руки літургіста та вуст причасника - там не було нічого крім хліба та вина. Тож відмінність між Кальвіном і Цвінґлі була радше риторичною аніж реальною. В "Цюріхському Консенсусі" Кальвін погодився із цвінґліанами, що тіло і кров Христа були настільки ж віддалені від хліба та вина, як небеса - від землі. Оскільки Христове тіло затримувалось далеко на небесах, то воно не могло бути ще й у Святій Вечері. З такого погляду, усе, що можна запропонувати причасникові у хлібі та вині, незважаючи на те, якими гірляндами квітучої мови воно не прикрашене - не є тілом і кров'ю Христа. Для Кальвіна "розташувати Христа у хлібові" було б "стягнути Його з небес".
Курт Маркворт, Спасенна істина: доктрина для мирян
Немає коментарів:
Дописати коментар