ВОСКРЕСІННЯ ЖИТТЯ І ВОСКРЕСІННЯ СУДУ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові, щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, – не шанує Отця, що послав Його. Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя. Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, – оживуть. Бо як має Отець життя Сам у Собі, – так і Синові дав життя мати в Самому Собі. І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він – Людський Син. Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, – на воскресення життя, а котрі зло чинили, – на воскресення Суду. Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене (Євангеліє від Св. Івана 5:22-30).
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Дорогі брати і сестри, який чудовий час чекає на нас! І я не маю на увазі час по завершенні цієї жорсткої війни, яку проти нас підло розпочала Росія. Хоча, звісно, ми будемо радіти, коли Україна здобуде перемогу на нечестивими московитами. Адже тоді перестануть гинути наші воїни. Тоді перестануть безбожні вороги убивати наших цивільних громадян, перестануть їх катувати і всіляко з них знущатись. Тоді припиниться руйнування наших міст і сіл, а почнеться відбудова нашого рідного краю.
Ми також очікуємо і молимось, що перемога над нелюдами з Росії, принесе справедливий над ними суд. І всі воєнні злочинці будуть засуджені. І в тюрму потраплять усі ті, хто розпочав цю війну проти України, хто убивав і катував український народ і знищував нашу економіку. Ми повинні молитись про такий справедливий суд. І ми повинні його добиватись.
Як, звісно, повинні ми трудитись і над тим, щоб і наша країна мала справедливі суди як у час війни так і в часи повоєнні. Цього хоче Господь. І це служить добру цілого народу і будь-якої чесної людини. Звісно людські суди всього не охоплять. Багато-чого може залишитись і залишатись невідомим.
Якісь воєнні злочини, можливо, не будуть навіть розкриті і певні воєнні злочинці зможуть уникнути правосуддя на землі, то пам’ятаймо, що буде ще один суд, якого не уникне жоден нерозкаяний грішник. А хто ж їх буде судити? Господь каже: «Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові, щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця».
Христос буде судити нерозкаяних грішників. Але вони можуть поставити питання: «А як Він буде судити тих, кого на війну благословив сам московський патріарх? Як Христос може судити тих, хто йшов на війну? Ми ж були упевнені в тому, що відповідно до слів нашого патріарха і всіх інших церковних провідників різних конфесій, ми робили добро, убиваючи українців, катуючи та піддаючи невимовним мукам громадян і громадянок України?»
Що ж, і їм, і всім людям слід вірувати в Христа, а не в патріарха чи якогось іншого церковника. Усі слова і заклики людей навіть у духовному сані та в церковних одежах, слід звіряти із словами та закликами Христа. Іншими словами, Бога слід боятися більше ніж людей. І Христа слід шанувати більше ніж будь-яку людину.
Господь каже нам сьогодні: «Хто не шанує Сина, – не шанує Отця, що послав Його». А що означає шанувати Сина? Це означає вірувати в Христа, а не просто визнавати, що Христос – Бог Син. Бо «й демони вірують, і тремтять» (Як. 2:19). Сам Господь Христос так промовляє про те, що означає вірувати в Нього: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!» (Ів. 8:31, 32).
Навіть якщо ти – християнин, але для тебе, скажімо доктрина рускава міра значить набагато більше ніж Слово Христове, і ти зраджуєш український народ, ідеш убивати українців і руйнувати нашу країну, то ти не віруєш в Христа, не шануєш Сина і не шануєш Отця. Тож готуйся до справді Страшного Суду. Той Суд буде справді набагато страшніший ніж те пекло, як те намагаєшся влаштувати нам тут на землі.
А що з тими, що перебувають у Слові Христовому? Що відбувається з віруючими, з нами, любі брати і сестри. Господь каже далі: «Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя». Віруючі на суд не переходять. Віруючі, звісно, будуть бачити суд, але він для нас не буде Страшним Судом, як для безбожних росіян і тих, хто їм служить.
Для нас цей суд буде Останнім Судом і ми будемо присутні на тому Суді, як свідки, аби почути похвалу від нашого Господа Христа та отримати від Нього запрошення: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Мт. 25:34). Бо ми віруємо в Христа, перебуваємо у Його Слові, любимо Його Слово, прагнемо причаститися Його істинними тілом і кров’ю у Святій Вечері. А це означає також, що ми віруємо в Отця.
Через нашу віру ми маємо вічне життя. Ми це життя не заслужили і не вибороли. Зовсім ні. Це вічне життя для нас здобув Божий Син. Для цього Він стався людиною, прожив досконале життя на нашому місці і замість нас, бо ми – грішні люди і ніколи досконалості на цьому світі нам не добитись. Але Ісус Христос – святий і досконалий. Тож життя Його – святе і досконале.
Але чому Він тоді помер? Він помер за нас, за наші гріхи і провини. В Нього не було жодного гріха, жодної провини, жодної вади за які Він мав би помирати. Та Він забрав на Себе всі наші гріхи і провини і помер за всі до одного наші гріхи. Його жертва за нас – свята і досконала. І це підтверджено і Його світлим воскресінням.
«Христос воскрес із мертвих, смертію смерть здолав і тим, що в гробах життя дарував!» – оспівуємо великоднім каноном подвиг Христа. Через Христа і у Христі ми переходимо із смерті у життя. У Писанні це ще називається першим воскресінням. Це та мить, коли Святий Дух створює у нас віру в Господа Христа. Це – воскресіння із духовної смерті.
Бо всі люди народжуються духовно мертвими і через це ми всі приречені до смерті вічної. Але через віру в Христа ми оживлені Святим Духом, ми воскресли духовно і ми вже не помираємо, але навіть у час нашої фізичної смерті ми продовжуємо жити. Хоча тіла наші помирають, але душі наші йдуть на спочинок до Бога і вони воз’єднаються із тілами у час повернення Христа у славі.
Саме про це воскресіння Господь говорить: «Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, – оживуть». Коли лунає Євангеліє, чи то у Хрищенні, чи то з кафедри, діє Господь Святий Дух і покликані д вічного життя оживають.
Але це ще не все. Наближається і та подія, яку Писання ще називає другим воскресінням. Про нього Господь Христос каже нам сьогодні у Євангелії: «Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, – на воскресення життя, а котрі зло чинили, – на воскресення Суду». Це буде славний день для нас і страшний день для невіруючих.
Не випадково, кажуть, московський єпископ закликав своїх послідовників, аби вони молились, щоб Цар Христос довше не повертався, бо їм ще хочеться пожити. Їм ще хочеться повбивати українців. Їм ще хочеться накоїти масу інших беззаконь по всьому світові і тішитись плодами своїх грабунків та безконечних злочинів. Через це вони хочуть, щоб Христос довше не повертався і про це моляться.
Щоправда їхні молитви – марні. Бо диявол, до якого вони насправді моляться, їхніх молитов виконати не в стані. Бог визначає, коли має настати повернення Христа. І воно настане вчасно, а не тоді, коли того хочуть московські безбожники. Ми ж молимось із усіма святими, щоб Господь повернувся. Чому? Бо для нас тоді настане воскресіння життя.
Господь каже, що Його голос почують усі, хто в гробах. Незалежно від того, коли вони померли, як померли, всі почують голос Христа. Навіть якщо людське око нічого не буде бачити на місці колишніх поховань, голос Христів воскресить їх. Так само як Він воскресить усіх, хто згорів у огні чи втопився у воді. Не буде такої людини, яка не воскресне. Тут відмінності не буде. Воскреснуть усі.
Проте відмінність буде у тому, хто як жив. Господь каже: «Повиходять ті, що чинили добро, – на воскресення життя, а котрі зло чинили, – на воскресення Суду». Господь каже: «Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав». Без цього діла, тобто без віри в Христа, всі інші діла – зло. Власне кажучи, ми бачимо це зло нині в російських загарбниках. Де віра не в Христа, а в рускій мір чи якісь інші єресі, там є жага загарбувати, убивати, руйнувати. Там – зло.
А де є віра в Христа, там є любов до Бога і любов до ближнього. Там є, звісно і любов до рідного краю, і прагнення справедливості, і захист рідної країни від злочинців у російській формі. Тож Господь каже, що віруючі в Нього воскреснуть до воскресіння життя. Тобто ми, якщо ми помремо до повернення Христа у славі, воскреснемо до вічного життя і нас Господь забере у Його Царство слави, де ми будемо жити в радості і в благословенні з Ним і з усіма святими повіки віків.
А невіруючі воскреснуть для Суду, на якому в кінці почують жахливий, але справедливий вирок Судді-Христа: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований!» (Мт. 25:41). Ось чому так бояться деякі фальшиві єпископи та лже-християни повернення Христа у славі. Бо тоді все їхнє зло вилізе назовні, свої шила в мішках вони більше ховати не зможуть. І вони будуть засуджені за власне невірство у Христа і за їхні плоди цього невірства – зло, яке вони чинили і чинять.
Господь Христос каже: «Я нічого
не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю
бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене». Христос – Суддя справедливий для
невіруючих. А для нас – Він люблячий Спаситель і Цар. Молімось, любі брати і
сестри, що Він повертався, бо тоді припиняться і війни, і всі страждання
назавжди. І для нас тоді настане воскресіння і вічне життя. Бо Христос
воскрес! Воістину воскрес! Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар