У цій справі про судження вчень і призначення чи звільнення учителів або пастирів, слід взагалі не звертати уваги на людські статути, закони, старовинні прецеденти, практику, звичаї тощо навіть якби вони були запроваджені папою чи імператором, князем чи єпископом, а чи були вони прийняті половиною світу, або тривали рік чи тисячу років. Бо душа людська – вічна і важливіша від усякої тимчасової речі. Ось чому нею має правити і захоплювати її повинне вічне Слово, бо вкрай ганебно перед Богом керувати сумлінням людським законом і старим звичаєм. Ось чому цю справу слід розглядати відповідно до Писання і Божого Слова, адже Боже Слово і людське вчення неминуче чинять одне одному опір, коли останнє намагається керувати душею.
Мартін Лютер
Немає коментарів:
Дописати коментар