Певною ознакою, за якою можна впізнати християнську громаду, є та, що там проповідується чисте Євангеліє. Бо так само, як прапор армії є певною ознакою, за якою можна дізнатись, який командувач та яка армія вийшли на поле, так і Євангеліє є певною ознакою, за якою впізнають, де отаборився Христос і Його армія. Про це ми маємо певну обітницю від Бога в Ісаї 55. «Як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдцеві, так буде і Слово Моє (каже Бог), що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» Таким чином ми впевнені, що повсюди, де є Євангеліє – там мусять бути християни, незважаючи на те, як їх небагато і якими слабкими вони б не були. Так само і там, де Євангеліє відсутнє, а царюють людські вчення, там немає ні одного живого християнина, а живуть лише погани, незважаючи на те, скільки багато б їх не було і яким би святим і правильним не було б їхнє життя.
Мартін Лютер
Немає коментарів:
Дописати коментар