Христос запроваджує щось цілком протилежне. Він відбирає право і владу судити вчення від єпископів, учених і Соборів, і рівною мірою передає їх кожному і всі християнам, кажучи в Івана 10: "Мій голос чують вівці Мої". І знову: "За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу". І знову: " Усі, скільки їх перше Мене приходило, то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх".
Тут ви чітко бачите, хто саме має право сужити доктрину: єпископи, папи, вчені і всі інші мають владу навчати, але саме вівці повинні судити про те, чи чують вони голос (тобто слова) Христа, а чи голос чужих.
Мартін Лютер
Немає коментарів:
Дописати коментар