Підкріплені їжею від ангелів: проповідь на 9-у неділю по П'ятидесятниці

              ПІДКРІПЛЕНІ ЇЖЕЮ ВІД АНГЕЛІВ

     (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука) 

      А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мечем. І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: «Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!» І побачив він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хлопця. А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерті, і сказав: «Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!»... І поклався він, і заснув під одним ялівцем. Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: «Устань та попоїж!» І глянув він, аж ось у його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води. І він їв та пив, і знову поклався. І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: «Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою». І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкріплений тією їжею, сорок день та сорок ночей аж до Божої гори Хорив (1 Царів 19:1-8). 

Мир вам усім у Христі! Амінь (1 Петр. 5:14). 

Любі брати і сестри, коли нечестива Росія віроломно напала на Україну, мільйони українців почали покидати свої домівки. Чому вони покидали своїм домівки, свої міста і села? Бо їм загрожувала смертельна небезпека. Те, що відбувалось потім у Бучі, Ізюмі та інших українських містах стало свідченням про те, що ті зробили правильно, хто розумів небезпеку і зумів виїхати до того, як в їхні міста увійшли росіяни. Ті люди, які зуміли виїхати, втекти від росіян – ті люди, вижили.

 А в братських могилах опинилось багато з тих, хто повірив у те, що росіяни не нападуть на Україну, або вірив у те, що росіяни не заподіють їм ніякого зла. Росіяни ж їх розстріляли або закатували… Українські біженці – мільйони українських біженців опинились у Європі, величезна кількість біженців зуміли знайти собі прихисток в інших містах України, до яких росіяни або не добрались або з яких росіян викинули наші мужні Збройні Сили України. Ми знаємо чимало історій про українських біженців. 

Сьогодні Писання розповідає нам історію одного біженця. Його звали Ілля. Так, це був саме той уславлений пророк, день якого ми згадуємо в нашому церковному календарі 20 липня. А чому він став біженцем? Він став біженцем через те, що був вірний Богові і вірував у грядущого Христа. Він вірно проповідував Боже Слово. А коли ти вірно проповідуєш Боже Слово, Христа грядушого, то необов’яково тебе будуть переслідувати кровожерні росіяни чи, скажімо, ассирійці. 

Для переслідувань тих, хто вірний Христові та Його Слову, достатньо мати нечестиву владу. Цар Ізраїля Ахав був одружився на язичниці, яку звали Єзавель. Вони була чужинкою для єврейського народу і принесла в Ізраїль жахливе ідолопоклоноство – жахливу розпусту, блуд і нечестивість. Через поклоніння Ваалові вона мала величезний успіх у поширенні розпусти. Колись вірний Богові народ все глибше занурювався у ідолопоклонство, в розпусту і, звісно деградував, наближаючись до самознищення. 

Ілля, пророк Божий, проповідував Слово Боже, засуджуючи гріхи, які вели народ до руїни і закликав народ повертатись до поклоніння істинному Богові, Який обіцяв прислати Месію-Христа. Ілля був сильний проповідник і Господь підтверджував його проповіді чудами. Ілля практично знищив поклоніння Ваалові в Ізраїлі. Він міг би і далі спокійно проповідувати і повертати народ до Бога, адже ані росіян, ані яких інших окупантів в його краю поки що не було. Проте на престолі поряд із царем Ахавом сиділа нечестива цариця Єзавель. 

Тож Єзавель відправила свого посланця до Іллі і передала йому такі слова: «Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них!» Ось якої долі хочуть вірним слугам Христовим нечестиві правителі! Ще коли проповідники лестять їм або принаймні мовчать, тоді ці правителі їх якось терплять. Але щойно проповідники почнуть порушувати той світогляд, який нечестиві правителі нав’язують колись благочестивому народові, то хай проповідники Христа начуваються! Нечестивці у владі готові їх навіть фізично знищити! 

Нечестива Єзавель передала погрози смертю пророкові Іллі. Він розумів з ким він має справу і вирушив у дорогу. Він «встав та й пішов, боячись за душу свою». Ілля став біженцем! Ілля був відповідальний пророк. Він відчував відповідальність за своїх людей, за своїх робітників. Тож ідучи, він забрав із собою і свого хлопця, тобто слугу. 

Від «Дану бо Беер-Шеви» так іноді описує Старий Заповіт цілісніть і протяжність Ізраїлю, тобто від самої півночі по весь південь. Коли служив Ілля, то Ізраїль вже не був цілісний, а розколотий на дві держави: Ізраїль-Північне царство і Юду-Південне царство. Ілля служив у Ізраїлі на півночі, а пішов від нечестивого уряду аж далеко на південь, в інше царство до Беер-Шеви і там залишив свого слугу. Там було безпечно і слузі, який теж був біженець, і там віруючим точно нічого не загрожувало. Але чому в Беер-Шеві не залишився і сам Ілля? 

Він був настільки засмучений і настільки розчарований, що вже й не хотів навіть жити. Він тепер сам  «пішов пустинею, дорогою одного дня», читаємо ми далі і він «сів під одним ялівцем, і зажадав собі смерті, і сказав: «Досить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батьків своїх!»... 

Ілля бачить, що нечестивість в Ізраїлі далі торжествує. Хто проповідує Христа грядушого – переслідуваний. І, звісно, він бачить майбутню катастрофу держави, з якої він вийшов і дійшов аж до Беер-Шеви. Він дуже любить свій ізраїльський народ і він дуже любить свою країну. Через це так палко він захищав істинну віру в грядущого Месію-Христа. Він хотів для них добра. А добро без Христа неможливе. І ось коли він так діяв і, здавалось, коли він вже досягнув певного успіху – він змушений знову ставати біженцем. 

Месія, Який воплотиться, Ісус Христос-Спаситель світу, буде проповідувати про таких як Ілля і про всіх вірних Своїх проповідників: «Блаженні вигнані за праведність, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода-бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами» (Мт. 5:10-12). 

Так гнали і пророків. Так гнали Іллю. І Господь, Який через тисячу років буде проповідувати блаженства, до Іллі, Свого виснаженого і розчарованого пророка, який знеможений засинає під ялівцем, відправляє ангела. Ви напевно не чули про ангелів-пекарів? Що ж пора з одним із них познайомитись!

 «Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: «Устань та попоїж!» І глянув він, аж ось у його головах калач, спечений на вугіллі, та дзбанок води». Ангел спік сам хліба для Іллі, приніс йому води, нагодував і напоїв. Ось так піклується Господь Христос про Своїх біженців! Ілля і їсть, і п’є, і далі спить. Він дуже змучений. Але тепер він спить ситим і напоєним. Його не мучить ані голод, ані спрага.

Але Ангел не дає йому безперервно спати. Він знову приходить до Іллі, будить його і  припрошує або навіть наказує: «Устань, попоїж, бо дорога тяжка перед тобою». Той хліб спечений ангелом і та вода у дзбанку – вони були чудові і вони так наситили Іллю – настільки його підкріпила, що він сорок днів і сорок ночей безперервно йшов до Божої гори Хорив, аби там зустрітись із Господом, а ще пізніше бути забраним живим на небеса. Єзавель же пізніше, згідно з пророцтвом Іллі, з’їдять собаки. Як і згідно з його пророцтвом, всіх її фізичних нащадків буде знищено мечем.

Любі брати і сестри, у нас є чимало біженців, які втікали від нечестивих російських загарбників. Хай Господь боронить, але кожен з нас може стати біженцем з тієї або іншої причини – наприклад, як пророк Ілля та його слуга. Ми не можемо мати впевненість у світові, в якому ми живемо, бо цей світ лежить у злі. І ця жорстока війна є підтвердженням цієї Біблійної істини. 

Однак ми завжди можемо бути впевнені в Господі, у Христовій любові і доброті, у Його святому піклуванні про кожного з нас. Диявол і світ хочуть нас переслідувати. Наша грішна плоть у союзі з дияволом і світом хочуть нас заганяти у депресію і зневіру в Богові. Коли вони так роблять, згадайте Іллю і проганяйте диявола і його навіювання, сповідуючи, що ви – діти Божі і Христос вас дуже-дуже любить. 

Він так вас любить, що забрав на Себе всі ваші гріхи та провини і приніс Себе, істинного Бога та святу людину у повну жертву за всі ваші гріхи та переступи. Своєю святою і невинною кров’ю Христос обмив з вас усі ваші гріхи і викупив вас від влади диявола і світу. Він помер за всіх нас, щоб ми не помирали на віки і на третій день Він воскрес із мертвих, щоб кожен, хто вірує в Нього, мав теж вічне життя. 

Віруйте в Христа і ви будете жити. Кожен, хто вірує в Ісуса, має прощення гріхів, спасіння, воскресіння і вічне життя. Коли вам тяжко на серці, коли вас женуть вороги і переслідують нечестивці, знайте, що недалеко від вас ані Христос, ані Його ангели. Вони – з вами і будуть з вами аж до кінця віку. 

Коли вам тяжко на серці і ви не бачите перспективи ані для себе, ані для країни, знайте, що перспектива для вас завжди є і вона – у Христі Ісусі, розп’ятому і воскреслому Господі. Ми можемо втікати до нашої Беер-Шеви і виходити навіть на день дороги із неї. Хтось із нас утратив рідний дім на окупованих територіях і лише Господь знає, чи нам колись доведеться побувати знову, де нині торжествують нечестивці. Але де б ми не пішли і де б і ким би ми не були: біженцями чи паломниками – Христос із нами, із своїми віруючими дітьми. Він нас покріплює у нашій подорожі, допоки ми самі не будемо покликані Ним або забрані Ним до вічного життя на небесах. 

А що це за пожива, яка нас підкріпляє у нашій подорожі до слави Царства Небесного? Це Слово Христове і Його істинні тіло та крові у хлібові та вині Святої Вечері. Без неї ми швидко охлянемо і заснемо без шансів проснутись і закінчити нашу дорогу у Царстві Небесному. А ця їжа небесна нас підкріплює і бадьорить. 

Сьогодні буде також пожива, призначена для зміцнення ваших фізичних сил. Ця їжа була привезена сюди і вам буде роздана ангелами земними – посланцями Божими, Його слугами, які служать Церкві Христовій і в Америці, і в Україні. Цінуйте їхні дари і їхню працю і залишаймося вірними Христові. Прийди, Господи Ісусе! Амінь. 

Нехай Господь поблагословить тебе, і нехай Він тебе стереже! Нехай Господь засяє на тебе лицем Своїм, і нехай буде милостивий до тебе! Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир! (4 М. 6:24-26). Амінь.