О, то було страшне видовище,[1]
яке свідчить про те, що проповідування Закону може приносити лише страх, розпач,
відчай та вічну смерть! Це послання нам теж потрібне. Воно нам потрібне для твердолобих,
грубих і зарозумілих. Для них нам потрібен Мойсей і його закон, а також
світський уряд з його палицею, вогнем, мечем і шибеницею.
Але саме в цей День П’ятидесятниці[2]
було установлено радісне, блаженне і миле Царство Христове, Царство сповнене
радістю, відвагою і певністю. Це цілковито інше послання, інший голос та інша
мова, яка не відганяє людей у страхові, як це робило послання і голос на горі
Сінай. Це послання не вселяє страху, не вбиває, а радше вселяє радість і
сміливість. Воно робить точно те, що обіцяв був Христос Своїм учням – що Він
пошле їм Святого Духа, Який не буде страшним привидом, а буде Він радше Тим, Хто
наповнить їх радістю, сміливістю і мужністю перед лицем усякого страху.
Немає коментарів:
Дописати коментар