Сутність доктрини про непомильність Біблії

   Віддавання Богові «честі істинності», ось в чому насправді полягає сутність настільки зневаженої і неправильно зрозумілої доктрини про Біблійну непомильність. Без цього принцип sola Scriptura стає порожньою претензією. Якщо священний текст може помилятись, а отже підлягає людським правкам, тоді він більше не є стандартом, правилом і нормою істини, а сам потребує такого стандарту. Тоді він вже не суддя, а підзахисний – саме такою є історично-критична концепція. Тож непомильність означає не більше і не менше, аніж те про що стверджує Лютер у Великому Катехізисі про Хрищення: «Я і мій ближній і загалом усі люди здатні помилятися і обманювати, але Слово Боже ані помиляється, ані обманює – nec potest errare nec fallere». І цілком чітким є те, що тут Лютер виводить аргумент від непомильності – до Хрищення, а не від Хрищення – до непомильності! 

Курт Маркварт