четвер, 28 січня 2010 р.

ЛЮТЕР ПРО ВПЕРТІСТЬ ЩОДО ДОКТРИНИ



Якщо наші противники дозволять нам тримати непорушною цю віру, якою ми відроджуємося, виправдовуємося і долучаємося у Христа, то не бажаємо робити їм щось інше, що суперечить цій вірі. Але через те, що цієї поступки від них ми отримати не можемо, то зі свого боку, ми не зрушимо з місця навіть на крок. Бо питання перед нами – серйозне і життєво важливе.  Воно включає смерть Сина Божого, Який волею і заповіддю Отця, стався плоттю, був розпятий і помер за гріхи світу. Якщо віра цим поступається, тоді смерть Сина Божого буде марна. Тоді те, що Христос – Спаситель світу, є лише байкою. Тоді Бог – обманщик, бо Він не виконав Своїх обітниць.  Тому наша впертість з цього питання – побожна і свята, бо нею ми прагнемо вберегти ту свободу, яку ми маємо в Христі Ісусі та дотриматися правди Євангелія.  Якщо ми її втрачаємо, то втрачаємо Бога, Христа, всі обітниці, віру, праведність і вічне життя.

Але тут хтось скаже: «Але ж Закон – божественний і святий». Хай Закон має свою славу. Але жоден Закон, незалежно від того, який він є божественний або святий, не має права говорити мені, що через нього я здобуваю виправдання і життя. Я погоджуся з тим, що він може мене навчити про те, що я повинен любити Бога і мого ближнього та жити в цнотливості, терпінні тощо.  Але він не має права показувати мені, як визволятися від гріхів, диявола, смерті і пекла. Про це я спитаюся в Євангелія і слухатиму Євангеліє, яке не навчає мене, що я повинен робити, бо це – властива функція Закону – але воно навчатиме мене про те, що Хтось Інший зробив для мене, а саме, що Ісус Христос, Син Божий, постраждав і помер, аби визволити мене від гріха та смерті. Євангеліє наказує мені приймати це і вірувати в це і це – те, що називається «правда Євангелія».  Це також головна доктрина християнства, у якій осягається знання про всю благочестивість.  Тому вкрай необхідно, щоби ми добре пізнали цю доктрину і постійно її прищеплювали.  Бо її легко та просто поранити, як це пізнав Павло і часто відчували усі святі.

 Мартін Лютер. З Лекцій на галатів.

Немає коментарів: