Семантичний рельєф, позначений віхами "
екклесіа" - [церква] , стоїть у свідомому контрасті не лише до відповідного рельєфу "
сунаґоґе", але й особливо до застосувань "релігійної мови поганства"... Уже світське значення "
екклесіа", як "зібрання" включало в себе ідею "запрошених" або ж "регулярно зібраних" і рішуче відрізнялося у цьому відношенні від розпливчастого "
охлос" (натовпу або юрби). Відповідно до Дій 19:32, 39, 41, "
екклесіа", або ж публічні збори, мусить відповідати певним стандартам. Єврейське "
кагал", яке можливо є спорідненим із "
кол" (голос), може означати у світському використанні "скликання", але як "
кагал Ягве", чітко має на увазі започатковуючу та засновуючу діяльність Бога (5 М. 23:2 і далі).
Курт Маркворт, З книги "Церква та її спільнота, служіння і управління"
Немає коментарів:
Дописати коментар