Не повторюйте приклад Мюнцера, який заявляє, що тут [Ів. 3:3] слово «вода» означає біду та спокусу. Це правда, що в Святому Писання, особливо в Псалмах, слово «вода» часто символізує спокусу. Але тут це витлумачувати так не можна, бо тут Христос говорить про Хрищення, про справжню і природну воду, яку можуть пити корови, про Хрищення, про яке ви чуєте у відповідних проповідях. Тому слово «вода» біди тут не позначає, воно означає справжню, природну воду, яка поєднана з Божим Словом і стає правдивою духовною купіллю через Святого Духа, або й через всю Трійцю. Тут Христос також говорить про Святого Духа і навчає, аби ми вважали Хрищення за духовну і навіть сповнену Духом воду, у якій присутній і діяльний Святий Дух, і власне кажучи – вся свята Трійця. І таким чином кажуть, що охрищена людина – народилася знову. В Тита 3:5 Св. Павло називає Хрищення «купіллю відродження і відновлення в Духові Святому». В останньому розділі від Марка читаємо, що «хто увірує й охриститься, буде спасений» (Мр. 16:16). А в цьому місці Христос оголошує, що кожен, хто ненароджений від води і Святого Духа, увійти в Царство Боже не може. Тому не можна підмінювати Божі слова. Звісно, ми всі добре знаємо, що Хрищення – природна вода. Але після того, як до неї доданий Святий Дух, ми маємо не просто воду. Вона стає справжньою купіллю омолодження, купіллю живою, яка обмиває і очищує людину від гріха та смерті, яка очищує її від усякого гріха.
Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана
Немає коментарів:
Дописати коментар