Перебувають цілковито на рівних

     Петро - справді "перший серед рівних" Дванадцятьох (Лк. 22:32).  І все-таки Петро і Павло перебувають цілковито на рівних; насправді апостольство Павла, посланого до язичників, у певному сенсі є еквівалентом апостольства Дванадцятьох, складених разом (Гал. 2:6-9), чиє окремішнє (хоча й не виняткове) завдання було проповідувати Ізраїлю, - тому й Дванадцять апостолів для дванадцяти племен.  Первісну рівність Петра і Павла задокументовано навіть в самому історичному римському обряді, перш за все вже тим фактом, що обидва великі апостоли вшановуються спільно 29 червня, а потім також у тексті гімну Decora lux. У тому порядку Павло і Петро зображені як "учитель світу та портьє [сторож] небес" і як "правдиві батьки Риму". Саме вони є справжньою славою імперського міста:

     О, пишний Риме, твоя бруківка малинових тонів -
     Від крові цінної героїв двох - двох віри чемпіонів.

     Таке незмінне ставлення до "двох чемпіонів" (duorum principum) навряд чи постало би на Заході після того, як виняткові заяви про Петрове верховенство і юрисдикцію утворили глибочезну прірву між Петром і Павлом.
Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"