Слова без віри - марні

Кажу це заради тих, що думають, що достатньо проказати прості слова, без віри в серці. Так багато людей чують, як ці слова промовляються і потім вирішують їх час від часу використовувати. Хочу вам розказати про це історію.  Безбожного лікаря в Італії одного разу попросили бути хрещеним батьком при Хрищенні немовляти. Під час обряду Хрищення він чув прекрасні слова Запровадження, про те як немовлятко стало спадкоємцем спасіння через Христа і як церква благала Бога, аби Він це немовлятко прийняв.  Після Хрищення, коли він про ці слова розмірковував вдома, він став дуже засмученим і пригніченим.  Так вийшло, що на той вечір він запросив ще й додому гостів, аби вони з ним повечеряли. Коли гості зауважили його засмучений настрій, то спиталися в нього, чому він так зітхав і чому він видавався таким збентеженим.  Тоді він розповів про свої почуття і сказав: «Сьогодні я стояв, як хрещений батько і чув певні великі та чудові слова.  Якби я мав запевнення про те, що я був охрищений так само, то диявол би мене вже ніколи не налякав». Один із гостів був старшим чоловіком, який, власне кажучи, був хрещеним батьком на Хрищенні цього лікаря.  Він заговорив: «Ах, мій любий лікарю, мій любий лікарю, тобі не слід про те вагатися.  Бо я був присутній з тобою на твоєму Хрищенні. Я стояв, як хрещений батько і можу засвідчити, що ти також був охрищений так само». Це дуже лікаря ощасливило. Дещо пізніше він устав із-за столу і пішов до своєї кімнати. Там він помітив, як зі стіни, на якій раніше нічого не було, виступали два великі й довгі козлячі роги.  Намагаючись мучити лікаря, диявол замаскувався під ці роги. А коли лікар це побачив, то в нього промайнула думка: «Але ж я охрищений, я – християнин. Тож чого це я маю боятися диявола?»  Озброєний цією вірою, він кинувся до стіни і відламав один із рогів. Потім він поспішив до своїх гостів і радісно розповів їм про те, що сталося в тій кімнаті.  Всі гості піднялися і поспішили до його кімнати, аби побачити, чи видно ще той другий ріг. І ось – вони знову знайшли два роги, які стирчали зі стіни. Один із гостів хотів показати себе у вигідному світлі і повторити приклад хазяїна.  Він сказав: «Я – теж християнин!»  І з цими словами він кинувся до стіни із наміром зламати один із рогів.  Диявол же скрутив йому в’язи і вбив його. Цей гість хотів легковажно поставитися до всієї цієї справи та вкрити себе славою.  Внаслідок цього було відірвано його голову, а лікар, який звернувся до віри в годину випробування, не зазнав жодного ушкодження.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана