Перша причина - та, що через тих людей, які беруть участь у виборах, але яких не було послано, покликання повинне мати публічне свідчення Церкви. Але такий обряд чи церемонія висвячення є ніщо інше, як вид публічного свідчення, яким покликання тієї людини, яку рукопокладають, проголошується перед Богом та в Його Ім'я, як правильне, побожне, дійсне та божественне.
Друга причина - цим обрядом, як публічним призначенням чи проголошенням, служіння доручається в Ім'я Бога та Церкви тому, кого кличуть.
Третя причина - через цю саме річ також, як через урочисту обіцянку, покликана людина, стає в очах Божих зобов'язаною перед Церквою виявляти в служінні вірність, яку Бог вимагає від Своїх доморядників і відповідно до якої Він також буде їх судити (1 Кор. 4:2).
Четверта причина - Церкві нагадується про те, що вона повинна визнати, що цей пастир має божественне повноваження навчати, та слухати його від імені та на місці Бога.
П'ята і найважливіша причина - цей обряд повинен дотримуватися, аби вся Церква могла спільними та ревними молитвами передавати Богові служіння покликаної людини, аби Він Своїм Духом Святим, божественною благодаттю і благословенням міг перебувати у служінні цієї людини.
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар