До Слова Бог додає знаки

     Коли Св. Іван був обраний на Предтечу Господа Христа та для проголошення приходу Месії, то його Хрищення було дане йому за ознаку його ідентифікації. Іншим людям були дані інші ознаки.  Ісая, наприклад, одного разу ходив нагим, аби показати, що Палестина мала бути пограбована та сплюндрована (Іс. 20:2-4).  Єремія носив на шиї дерев’яне ярмо (Єр. 27:2). Пророки крім Слова мали певні знаки.  Так від початку світу Бог призначив знаки на додаток до Його Слова, так що люди  мали нагоду своїми фізичними очима бачити, що Бог любить Свій народ і Церкву і хоче бути їхнім благодійником.  Коли Адам отримав обітницю про насіння жінки від Бога, то Бог одягнув Адама і Єву в хутра (1 М. 3:21).  А коли Бог захотів, щоби Авраамове насіння стало Його окремішнім народом, то для Авраама Він запровадив обрізання (1 М. 17:10).  Таким чином Бог завжди дарував зовнішні, видимі ознаки, аби вони супроводжували проповідницьке служіння, щоби ми не скаржилися, що не можемо знайти Бога.

     За наших днів, у час Нового Заповіту, Бог дав Хрищення, Таїнство Вівтаря та відпущення, аби Христа приносити до нас дуже близько, аби ми мали Його не лише в нашому серці, але й на нашому язику, аби ми могли Його відчувати, осягати і до Нього торкатися.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана