Праведність - віра

Праведність, отже є така віра.  Вона називається «праведність Божа», тому що дає її Бог і зараховує її у праведність заради Христа, нашого Посередника і спонукає людину виконувати її обов’язки перед кожною людиною.  Бо через віру людина стає вільною від гріха і приходить до задоволення Божими заповідями  і таким чином віддає Богові належну пошану та сплачує те, що Йому винна. Подібним чином, служачи охоче своїм ближнім усякими можливими засобами, сплачує свій борг кожній людині. Природа, свобідна воля та наші власні сили не можуть створити цієї праведності. Бо так само як ніхто не може сам собі дати віри, так само ніхто не може й відібрати власного невірства.  Як же тоді він візьме бодай один-єдиний гріх, навіть найменший?  Тож все, що робиться поза вірою або ж у невірстві – фальшиве. Воно – лицемірство та гріх, Римлян 14 [:23], незважаючи на величину видовища.

Мартін Лютер, Передмова до Послання Св. Павла до римлян