Проповідь на 6-у неділю Великодня

                    ВИКОНАВЕЦЬ СЛОВА

                    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

           

Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють. Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є. А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм! Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того! Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.    (Якова 1:22-27)

Христос воскрес!  Воістину воскрес!

Дорогі брати і сестри, один процвітаючий молодий фінансист з Нью-Йоркської біржі закохався в молоду акторку, яка вирізнялася і гідністю, і лагідністю. Він часто супроводжував її містом і хотів з нею одружитися.  Але, будучи людиною обережною, він вирішив, що перед тим, як запропонує їй вийти за нього заміж, він повинен звернутися до приватного детективного агентства, аби вони перевірили і походження дівчини, і всю її теперішню діяльність.  «Врешті-решт», - думав він собі, «мої статки стрімко зростають і мені треба думати як про репутацію так і про те, аби не зв’язати власне життя з якоюсь непутящою».

Отже, цей молодий чоловік попросив, аби агентство дало доручення одному з детективів, проте, щоб воно навіть детективові не розголошувало замовника перевірки. У визначений час на стіл нашому брокерові прийшов звіт від детектива. В звіті було написано, що акторка мала безвадне минуле, бездоганну репутацію, а її друзі та співробітники були гідними та порядними людьми. Звіт завершувався словами: «Єдиним, що кидає тінь на поведінку цієї дівчини є те, що її часто бачать в компанії одного молодого брокера із підмоченою діловою репутацією і не зовсім зрозумілими життєвими принципами».

«Посмотрел бы ты товарищ на себя со стороны» - є такі слова в одній з пісень Володимира Висоцького. Сторонній погляд часто руйнує наші стереотипи про нас самих, як про добрих людей і, слухаючи невтішні речі, ми можемо навіть бути шокованими.  А як часто ми, християни, стаємо каменем спотикання для мирських людей, коли поведінка людей, що ходять до церкви, виявляється не кращою від поведінки язичників!  Апостол Павло в посланні до римлян, картає лицемірство юдеїв: «Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш! Наказуючи не чинити перелюбу, чиниш перелюб! Гидуючи ідолами, чиниш святокрадство! Ти, що хвалишся Законом, зневажаєш Бога переступом Закону! Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган..» (Римлян 2:21-24). 

Фарисеям, усім лицемірам, які вдають із себе віруючих, Господь промовляє ці суворі слова суду: «Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони! Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!» (Луки 17:1, 2). Важливим звісно, дуже важливим є те, як нас бачать інші люди, а особливо важливим є те, як нас бачить Господь Бог.

 «Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють», – наказує нам Господь Святий Дух через Апостола Якова.  Проте, як стати виконавцями слова? Як стати ідеальною людиною?  Світ пропонує дуже багато цікавих книг, час від часу можна побачити різноманітні оголошення про спеціальні тренінги, які пропонуються для розвитку тих або інших якостей.  Врешті-решт, можна самого себе обдурити і вважати себе за інтелігентну, чуйну, досконалу людину, яка не може нікого образити, але яку можуть образити лише інші люди. Проте все це буде не виконання слова, буде все це само-праведністю, лицемірством і самообманом.

Господь Святий Дух через Апостола Якова не каже, аби ви виконували Закон і таким чином ставали виконавцями слова, тобто людьми праведними і досконалими, людьми, які заслуговують своїми ділами на спасіння. Бог не може суперечити Сам Собі.  В Посланні до галатів (2:16) читаємо: «А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!» 

            Отже виконавці слова – це не люди, які намагаються виконати Десять Заповідей і цим заслужити собі спасіння.  Той, хто бачить в Слові Божому лише Закон, не бачить головного – того, про що каже Господь Ісус Христос: «Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!» (Ів. 5:39).

            Апостол Яків каже нам сьогодні: «Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є. А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!» Слухач слова, а не виконавець – це той, хто крутиться перед дзеркалом, відходить і забуває те, яким він є.  

Слухач слова приходить у церкву, чує Писання, яке виявляє гріх, чує Писання, яке свідчить про Христа Спасителя, бачить свої гріхи наче в дзеркалі, і бачить проблиски спасіння, але виходить із церкви без віри. Він – не виконавець слова, бо залишається без віри.  Він подивився в дзеркало та й забувся, що там бачив. І так само слухач слова – почув його та й забув про Слово, вийшовши із зібрання святих.

А виконавець Слова, а не просто слухач – він інший. Він уважно слухає Слово, він придивляється до дзеркала Закону і бачить весь бруд гріхів, який зібраний на ньому.  Ці гріхи – огидні, страшні і відразливі.  Він згинається під їх вагою, він стидається їх, він хоче їх позбутися, він боїться Божого гніву і тому з радістю випростується під зливою Божої любові, крові Христової, яка могутнім потоком крізь Євангеліє проливається на нього і очищує від усякого гріха, і проголошує прощення, і виправдання, і життя вічне у Божому Царстві. Він вірує усьому, що каже Писання, бо в його серці Господь Святий Дух через Євангеліє створив віру.

І вже ця віра, і то тільки сама віра робить вас, любі брати і сестри, не просто слухачами Слова, а його виконавцями. Бо віра привласнює праведність Христа, Який є справжній і повний Виконавець Слова. Христос виконав Слово на вашому місці, замість вас і найголовніше – для вас.

Тому лише віруюча людина є виконавцем Слова, бо «догодити без віри не можна» (Євр. 11:6). Бо де є віра, там є Христос і там є виконання Ним Слова, а отже там є виконання Слова нами.  Де є віра, там людина не потребує навіть якоїсь особливої дисципліни для того, аби робити якісь діла.  Особливих зусиль для чинення добра мусять докладати якраз люди невіруючі та лицеміри. Але у віруючих все навпаки.

Доктор Мартін Лютер в Передмові до Послання до римлян писав: «Віра – не людське поняття і не те марево, яке деякі люди називають вірою.  Коли вони бачать, що не слідує жодного вдосконалення житті і жодних добрих діл, хоча й можуть багато про віру чути й говорити, то падають у помилку, кажучи: «Віри недостатньо, аби бути праведним та спасенним, треба робити діла».  Так буває через те, що коли вони чують Євангеліє, то стають непосидючими та власними силами створюють ідею в своєму серці, яка промовляє: «Вірую» і сприймають це за правдиву віру. Але, оскільки це людський вимисел та ідея, яка ніколи не досягає глибин серця, то з неї нічого й не з’являється і не настає жодного покращення.

Проте віра – божественне діло в нас, яке змінює нас і чинить нас відродженими в Богові, Івана 1 [:12-13]. Вона вбиває старого Адама і чинить нас цілковито іншими людьми, в серці та духові, і в розумі та силі і приносить вона з собою Святого Духа. О, яка вона жива, діяльна, активна та могутня річ, ця віра. Вона не може невпинно не робити добрих діл.  Вона не питається про те, чи добрі діла слід робити, але ще до того, як таке запитання буде поставлене, вона вже їх зробила і постійно їх робить.  Хто ж таких добрих діл не робить, той – невіруючий.  Він ходить навпомацки і шукає віру та добрі діла, але не знає ані того чим є віра, ані того, чим є добрі діла.  Але він все говорить та говорить багатьма словами про віру та про добрі діла».

            Ось такий чудовий дар – ваша християнська віра.  Лише вона робить вас, любі брати і сестри, виконавцями Слова. І лише вона горне вас до Христа, і лише вона весь час прагне робити добро вашим ближнім.  Коли Господь Бог дивиться на ваші серця і бачить в них віру, то Він також бачить виконавців Слова.  І коли у ваших серцях є віра, то про вас не будуть думати інші люди так як думав незалежний детектив про молодого фінансиста з Вол-Стріту, котрий замовив стеження за своєю коханою і на думку детектива він бачив цього молодого успішного бізнесмена, як «одного молодого брокера із підмоченою діловою репутацією і не зовсім зрозумілими життєвими принципами».

Не ваше намагання виконати Закон, а віра робить вас зовсім іншими людьми і навіть, якщо ви цього не будете помічати, це зауважать інші люди. І ці люди будуть хвалити за вас Господа і їм також буде цікаво, чому ви робите саме так, а не інакше.  І тоді Христос, Який живе всередині вас через віру, Христос, правдивим тілом і кров’ю Якого ваша віра спонукає причащатися вас щонеділі, буде промовляти через вас до інших: коли треба, докоряючи їм за гріх, а також благословляючи і ділячись із ними солодким Євангелієм про прощення усіх наших гріхів заради Христа, Євангелієм про вічне життя, яке ми маємо в Ім’я Христове у Царстві Божому, а також ваша віра поспішатиме робити добро всім людям, зокрема сиротам і вдовам, тим, хто найменше захищений у цьому жорсткому світі.

Віра також гамує язик і не дає йому хвалитися власними ділами та розповідати всякі байки, які перекручують Боже Слово і затьмарюють славу Христа. Віра натомість буде разом із Псалмоспівцем виспівувати: «Я благословлятиму Господа кожного часу, хвала Йому завсіди в устах моїх! Душа моя буде хвалитися Господом, хай це почують слухняні, і нехай звеселяться! Зо мною звеличуйте Господа, і підносьте ім'я Його разом!» Бо Христос смертю Своєю визволив нас від усіх гріхів.  І для нашого виправдання і вічного життя Христос воскрес!  Воістину воскрес! Амінь.