Краща сотеріологія?

     З Грушевського про Крим ХІІІ століття: "Кількадесять лїт пізнійше Рюйсброк, переїздячи з Судака на північ, на Перекоп, каже, що між місцевою людністю було багато Русинів; про якихось невільників не можна тут думати, бо сї Русини, як оповідає Рюйсброк, дуже остро трималися супроти татарських звичаїв і доводили, що хто пє кумис, не може спасти ся".  В примітках Грушевський згадує історію про якогось сарацина, який відмовився охриститися, дізнавшись про дальшу заборону для християн пити кумис.  Чи не мала руська людність  в Криму ХІІІ століття кращої сотеріології, аніж ті  богослови, які навчають про те, що  спастися можна навіть без Христа?