неділю, 15 березня 2015 р.

Проповідь на 3-ю неділю Великого посту

                      БЕРЕГТИ СЛОВО
        (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
А Ісус їм сказав: «Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав. Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу. Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите? Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога». Відізвались юдеї й сказали Йому: «Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?» Ісус відповів: «Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте. Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить. Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!» (Євангеліє від Св. Івана 8:42-51).

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти (Об. 1:4). Амінь.

Дорогі брати і сестри, завтра минає річниця анексії Росією українського Криму. Ще трохи і ми будемо мати роковини початку неоголошеної російсько-української війни, в якій вже загинули тисячі громадян України, а також російських загарбників. Коли люди у військовій формі без жодних розпізнавальних знаків, але з новітньою російською зброєю захоплювали адміністративні будівлі в Криму, російська влада всіляко відхрещувалася від тих нібито невідомих солдатів. А потім, коли вже факт анексії відбувся і стало зрозуміло, що Україна не перебуває у стані, який дозволить повернути відібрані землі, російська влада почала вихвалятися обманом, який поширювала на весь світ: український Крим захопили таки російські війська. Обман видається за чесноту і вважається російським істеблішментом і всіма тими, що його підтримують національною російською чеснотою.

З квітня 2014 року на українському Донбасі пролилися ріки крові. «Шахтарі» з Бурятії на російських танках убивають українців. Російські гради обстріляли вже не лише Маріуполь, але й інші наші міста на Донбасі. Гинуть не лише українські воїни, але й тисячі мирних жителів, які зброї до рук не брали.  Ми памятаємо про малайзійський «Боїнг», збитий росіянами в Донецькій області, коли військові із сусідньої країни вбили сотні мирних громадян із Європи та Азії. Убивці із Росії вихваляються їхнім телебаченням і прославляються масами тих, що такі убивства теж вважають за національну російську чесноту.

В сьогоднішньому Євангелії Господь каже: «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді». Дві характеристики дає сьогодні Господь дияволові та його дітям: брехуни та убивці. Кожен брехун не є дитям Божим, а є дитям диявола. І так само кожен убивця не є дитям Божим, а дитиною диявола.  Вони, не каючись у власних гріхах, простують до пекла, думаючи, що Бога немає. Вони плекають ілюзії про те, що їм вдасться уникнути вічних мук аду.

Але є ще одна категорія неправдомовців і убивць, набагато підступніша за явних брехунів і душогубів, яких ми нині так часто бачимо в Кремлі. Вони – рафіновані обманщики і приховані убійники. Хоча вони й служать одному батькові – дияволові, вони не обовязково є союзниками у війні на знищення людського роду. Часом деякі структури навіть в одній країні між собою жорстоко конкурують. Але ця друга категорія душогубів і неправдомовців часто-густо перебуває поза конкуренцією. Вони, зазвичай, не носять автоматів і не стріляють з «Градів».  Вони проповідують.

Їхня проповідь – обман.  А результат їхньої проповіді – душогубство. Син Божий каже до таких: «Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав. Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого. Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді».

Духовні душогуби не люблять Христа. Вони завжди робитимуть усе, аби змусити Його замовкнути. Вони не даватимуть Йому промовляти в зібранні. Вони не дають Христові нагоди причастити дітей Ізраїлю, істинних віруючих, Його істинними тілом і кровю у хлібі та вині Святої Вечері. Вони затуляють Христа усіма можливими лахами передань і філософських повчань, усіляких вигадок і відверто демонічних доктрин. Вони відвертають людей від Христа, єдиної дороги спасіння, а натомість спрямовують їх шукати спасіння не в Самому Христі, а у власних зусиллях, власних ділах або ділах та заслугах когось іншого, але не Христа.

Вони так роблять, бо Бог – не їхній Отець.  Господь сьогодні робить дуже чітку заяву. Кожен, в кого Бог – Отець, той любить Христа понад усе. Той буде на Христа надіятися. Той буде про Христа говорити. Той буде Христа проповідувати. Той буде Христом причащати. Всі інші – діти диявола, обманщика і душогуба.  Чому обманщик? Бо спотворює Боже Слово і вказує на спасіння поза Христом. Чому душогуб? Бо якщо не має віри в Христа, то немає спасіння, а отже душа загублена і приречена до вічних мук у аду.

Якщо немає Христа, то залишається гріх. А Христос є тоді, коли є віра в Нього – сама віра в Христа, віра не в діла, не у власні заслуги, піст і все таке інше, а віра в Христа.  Він – єдиний, Хто каже істину. В Христові немає жодного кривого слова. Як про Нього пророкує Ісая: «Провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...» (53:9). Він говорить тільки правду. Він – безгрішний. Він – Бог.  Він стався людиною, аби забрати гріх людства.

І ось Христос Бог стоїть посеред тих, що не вірують у Нього.  Вони вірять у власне достоїнство.  Вони вірять у власні діла. Вони як той фарисей у храмі, готові хвалитися перед Богом: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!» (Лк. 18:11, 12). Врешті-решт хіба вони не спадкоємці Авраама?!

«Ні!» – каже Христос. Не спадкоємці ви Авраама. А спадкоємці і то навіть діти самого диявола, душогуба і брехуна. Ви – не святі. Бо коли немає віри в Сина Божого, то немає і святості. Коли немає віри в Сина Божого, то є гріх і то стільки гріха, що вас за тим гріхом не видно.  А де є гріх – там є смерть, там прокляття, там Божий гнів, там ад.

Христос же каже: «Хто з вас може Мені докорити за гріх?»  Він не почує відповіді саме на це запитання. Бо воно – риторичне. Ніхто не може докорити Христові за гріх. Святий Він. І краще сказати, що Святий – лише Він. Христа Писання називає Святий Ізраїлів. Іншого Святого вони не мають. У Христі немає жодного гріха. І Христос прагне, аби не було жодного гріха на тих, кому Він сьогодні докоряє. І Він так само хоче, аби не було жодного гріха ні на кому з вас, любі брати і сестри.

Через це Він з таким болем і докором запитує: «Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?» У вас є гріх, але повірте в Христа і ваш гріх зарахується Йому. Він понесе його на Голгофський хрест. Він змиє його там Своєю святою кровю.  Він помре за той гріх на хресті. Він здолає вашу смерть, воскреснувши на третій день із мертвих.

А ви натомість отримаєте Його святість.  У вас далі ще будуть грішні думки.  З вашого язика будуть зриватися інколи грішні слова або й навіть речення.  Ви будете часом, не хотячи, робити щось грішне. Але в очах Божих ви – святі. Бо, коли ви віруєте в Христа, то точно так, як Христові зараховуються всі ваші гріхи, точно так вам зараховується вся Його святість – святість істинного Бога та досконалої людини. Божі діти в це вірують і сповідують. Так виконуються слова Спасителя: «Хто від Бога, той слухає Божі слова».

Невіруючі ж діють навпаки. І їм Христос докоряє: «Через те ви не слухаєте, що ви не від Бога». Перед Великоднем диявол завжди запускає маховик антихристиянських глузувань зі Слова Божого. Навряд чи цей рік стане винятком. І цього року будуть ті, що в унісон із невіруючими юдеями насміхатимуться із Месії: «Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?» Подібні звинувачення можуть лунати і на вашу адресу, любі віруючі, особливо, коли ви будете наполягати на тому, аби непохитно триматися Слова.

Що ж, хай ці звинувачення вас не бентежать. Памятайте, що вони були звернені перше на Христа і продовжують звертатися насамперед до Нього до вашого Господа і Спасителя. Вони зневажають Бога Сина і зневажають Бога Отця. Вони богохульствують проти Святого Духа. І, на жаль, залишаються, як і кремлівські убивці, у владі диявола та пекла. Часу для покаяння ще живих залишається все менше й менше.

Але не так із дітьми Божими. Не так із віруючими. Господь наголошує сьогодні: «Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!» Берегти Слово Христове не означає обгорнути Євангеліє у найдорожчу шкіру і покласти на полицю або замкнути в сейф. Так берегли Його Слово ті, що не вірили Христові. Тобто, на справді вони Слово не берегли, а вони його нищили.  Бо коли Христові не віриш, не віриш Біблії, тоді ти нищиш Слово Христове і перебуваєш під судом Божим.

А берегти Слово Христове означає вірити йому, вірити кожній літері, кожному звукові, яке це Слово промовляє. Це означає шукати і бачити в Біблії Христа, Його любов, Його хрест Його воскресіння, Його царювання, Його піклування про Церкву в цілому і про кожного віруючого зокрема. Вірувати, що Він любить тебе, піклується про тебе, прощає твої власні гріхи, причащає тебе Своїми святими та істинними тілом і кровю під виглядом хліба і вина Святої Вечері.

Вірувати і знати, що Христос, як і написано тебе воскресить із мертвих. Вірити навіть тоді, коли цьому суперечить не лише логіка, але й тоді, коли свої пять копійок намагається вставити досвід, власний або чужий. Це також означає любити Боже Слово і розмірковувати про нього, і звертатися до нього і за докором, і за порадою, і за втіхою.

Господь каже нам сьогодні, що хто берегтиме Його Слово, тобто довірятиме йому безумовно, не побачить смерті повік. Не грає ролі вік і стать того, хто береже Христове Слово. Не грає ролі професія і покликання того, хто береже Христове Слово.  Не грає ролі національність і громадянство того, хто береже Слово, тобто вірує Христові. Роль грає лише Слово, непомильне, святе Писання і Христос, наш єдиний Спаситель від гріха і смерті.  Він воскрес і живе вічно. Так само воскреснуть і житимуть вічно усі, хто Слово Його бережуть. Заради Христа. Амінь.


Прийди, Господи Ісусе!  Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь (Об. 22:20, 21).

Немає коментарів: