ЛЮДИ МОЛИТВИ
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає
псалми! Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай
помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я, і молитва віри вздоровить
недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому
простяться. Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться
один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!
Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб
дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців... І він знов
помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід! Браття мої, коли хто
з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне, хай знає, що той, хто
грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та
безліч гріхів покриває! (Якова 5:13-20).
Божій Церкві… посвяченим у Христі
Ісусі, покликаним святим… благодать вам
і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:2, 3). Амінь.
Дорогі брати і сестри, Віт Дітрих
близький друг Лютера писав до Филипа Меланхтона: «Жодного дня не минає впродовж
якого він не проводить у молитві принаймні три години, як найцінніші для
дослідження. Одного разу я мав шанс почути, як він молиться. Любий Господи!
Який дух, яка віра лунала з його слів. Він молився з таким благоговінням, що
можна було побачити, як він говорить з Богом і то з такою вірою і впевненістю,
яку виявляє той, хто говорить зі своїм Отцем і Другом».
А скільки годин на звичайний день
серед тижня проводимо в молитвах ми? Три, дві години? А може одну? А, можливо, час слід виміряти не
годинами, а просто десятками хвилин? А
чи може варто забуватися навіть про десятки хвилин і перейти на просто хвилини?
Одного разу відвідуючи нашу
парафію на півдні України, одна із сестер, сказала мені, чому вона так бажала
відкриття церкви у її рідному селі. Вона
була родом із західної України і в її пам’яті назавжди залишилися мелодії і
слова християнських гімнів, які весь час наспівували її дід і баба, віруючі зі
звичайного села на Поліссі. Минуло багато років, дівчинка виросла, але бажання
славити Бога гімнами у неї залишилося і тепер вона славить Бога піснями ще й у
зібранні віруючих.
А як часто співаємо християнські
гімни ми, любі брати і сестри? Чи
співаємо ми їх лише на службі Божій, а чи також наспівуємо вдень, навіть на
роботі? Чи співаємо ми християнські
гімни також ввечері на молитві, коли вдома збирається вся сім’я?
Господь Святий Дух через Апостола
Якова звертається до нас: «Чи страждає
хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!» Це –
поради від Господа. Господь не каже нам, аби ми нічого не робили, а лише
молилися, бо тоді ми були би винні в гріхові бездіяльності або лінощів. Але
Господь дуже чітко каже про те, що повинне проходити червоною ниткою крізь пору
наших страждань. І це молитва.
Зараз така пора в нашій країні. У
нас війна. У нас великі економічні проблеми. Окрім наших власних страждань, які
ми можемо мати через хвороби, сімейні негаразди або щось інше, до наших бід додалася
біда народна. У такі дні як ніколи слід
молитися.
Але чому Апостол кличе нас
молитися? Не просто для того, аби вилити свій біль. Якби мова велася просто про
те, аби виговоритися або виплакатися, то це був радше просто психологічний
прийом, а не молитва. Господь Святий Дух
через Св. Якова кличе нас молитися. Тобто підносити наші благання до Бога. Бог –
наш люблячий Отець Небесний. Він нас любить. Він бажає нам добра. Він –
всемогутній, всевідаючий і всюдисущий. І Він хоче нам допомогти. Він про це
дуже виразно каже в Псалмі: «До Мене поклич в день недолі, Я тебе порятую, ти ж
прославиш Мене!» (49:15). Якщо ми
справді хочемо, аби страждання перемінилося на радість, то молімося!
Так само втіху Апостол кличе
перетворювати нас на спів псалмів. Це можуть бути і Псалми з Біблії, і
християнські гімни з нашого служебника. Мирські пісні зазвичай прославляють
людину. А християнські гімни славлять люблячого Бога. Про нього на початку
свого листа Апостол Яків пише: «Усяке добре давання та дар досконалий походить
згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни» (1:17). Бог –
добрий. Одужали, здобули освіту,
отримали будь-яке інше благословення Боже – дякуйте Богові, співаючи для Нього
гімни. І не думайте в цей час ні про брак музичної освіти, ні про те, чи
музичний у вас слух чи ні, а просто славте Бога, Який вас любить і Який про вас
піклується.
Господь Святий Дух також каже нам
сьогодні, що нам робити у час хвороби, і то такої хвороби, коли ми не можемо
вийти з дому. Ми можемо бути дуже скромними і не те що не телефонуємо
пастиреві, аби він прийшов нас провідати разом із кимось із церковної ради, ми
навіть про те, аби за нас молилися, буває стидаємося попросити. Писання ж каже, аби ми робили навпаки.
Написано: «Чи хворіє хто з вас? Хай
покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в
Господнє Ім'я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а
коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться».
Тут мова не йде про соборування в
тому сенсі, в якому розуміють його деякі церкви, ідучи до важкохворих і
соборуючи фактично тих, що при смерті. У час Апостола Якова олива вживалася з
іншою метою – це були ліки. Ці ліки застосовує,
для прикладу, добрий самарянин, який, як каже Син Божий, побачивши
пограбованого та ледь живого єврея «підійшов,
і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина» (Лк. 10:33). Тобто він продезинфікував
рани вином і намастив їх цілющим бальзамом з оливи.
Можуть бути різні хвороби. Ліки
можуть бути різні, але залишається одна-єдина помічна молитва, яку підносять
пастирі за своїх недужих братів і сестер. І ця молитва – в Господнє Ім’я, тобто
в Ім’я Ісуса Христа. Це про Його Ім’я звіщають Апостоли: «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного
людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12). Всі біди, які ми маємо в
цьому світі – через гріх. Не обов’язково гріх, який скоїли ми особисто. Часто
ці біди і хвороби – через падіння наших прабатьків, Адама та Єви, через котрих
увійшов у наш світ гріх, а з ним і смерть.
Але ми маємо чудесне Ім’я, в яке
ми отримуємо допомогу, в яке Господь може, як на те Його ласка і воля, підняти
будь-якого хворого і в яке безумовно прощаються гріхи. Це Ім’я Ісуса. Чому це
Ім’я таке могутнє і таке помічне? Чому в
це Ім’я даються усі великі блага і особливо прощення гріхів.
Бо Ісус – святий. Бо Ісус – Бог і
людина водночас. І, найголовніше Він вас любить. Це Він, як провіщає Ісая «немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми
уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив... А Він був
ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за
наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!» (53:4, 5). Ось чому, коли пастир
приходить до вашого дому і молиться в Ісусове Ім’я, Бог вас уздоровлює. Ось
чому, коли пастир приходить до вашого дому і молиться над вами – ваші гріхи
прощаються. Бог уздоровлює вас винятково в Ім’я Ісуса. Бог прощає усі ваші гріхи та провини винятково в Ім’я Ісуса Христа. Бог любить
вас і з любові до вас посилає пастирів, аби вони були Його представниками. Аби
вони звіщали це Ім’я і
молилися над вами і за вас в Ісусове Ймення.
«Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один
за одного, щоб вам уздоровитись», – продовжує Апостол. Сповідь не
обмежується службою Божою. Щойно усвідомив гріх проти свого ближнього, щойно
тобі про нього нагадав Святий Дух, щойно ти почув Слово, яке докорило тобі, не
чекай довго, а признавайся у гріхові перед своїм ближнім і разом моліться: хай
розкаяний кривдник молиться за милостивого скривдженого, а милостивий
скривджений за розкаяного кривдника. «Милості
хочу, а не жертви», – каже Господь (Ос. 6:6). Моліться один за одного, аби
вам уздоровитися.
«Бо дуже могутня ревна молитва праведного!» – каже нам Господь
Святий Дух через уста Апостола Якова. А хто такі праведні? Це –
виправдані. А як грішник стає праведним?
Не ділами і не постами. Писання чітко
зазначає: «визнаємо, що людина виправдується
вірою, без діл Закону» (Рим. 3:28). Праведні – це ті, що надіються на
милосердя Боже винятково через Христа. Якщо є надія на щось інше поза Христом
або на додаток до Христа, тоді немає виправдання, а отже й немає праведного.
Тоді молитва такого не буде могутньою, якою б ревною вона не була.
А, хто уповає на самого Христа і
в прощенні гріхів, і в усіх щедротах Божих – той праведний, бо той зодягнутий у
праведність Христову. Хто причащається
від Господнього Столу істинними тілом і кров’ю Христа у Святій Вечері, той прикрашений Самим Христом
Праведним. І його молитва – дуже могутня. Бо така молитва іде через Христа і
стає Христовою молитвою, молитвою Єдинородного Сина Божого, Який підбадьорює
нас: «Чого тільки попросите ви від Отця в
Моє Ймення, Він дасть вам» (Ів. 16:23).
Таким праведним був пророк Ілля.
Він вірував у Христа, Який мав прийти. І ця віра вчинила його праведним. У час,
коли багато-хто надіявся то Ваала, то на царицю небесну, Ілля залишався вірним
Христові. Він був переслідуваний. Але
він був праведний. «Ілля був людина,
подібна до нас пристрастями», – пише сьогодні Апостол Яків. Тобто він мав грішну плоть. Але надіявся на
Христа, довіряв Йому, уповав на Нього, хотів бути в Його Царстві і через це
Ілля був виправдний, тобто праведний праведністю Христовою. «І він помолився молитвою, щоб дощу не було», – читаємо ми
далі «і дощу не було на землі аж три роки
й шість місяців... І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій
плід!» Любі праведні брати і сестри,
не вагайтеся молитися один за одного і не вагайтеся молитися за весь наш народ
і країну! Ілля своїми молитвами і Словом Божим привів до віри багатьох у вже тоді
відступницькому Ізраїлі. Господь дасть відповідь на вашу молитву. Він вас
любить.
Сьогодні наш любий Апостол також
нагадує нам про великий привілей, який мають праведні – спасати від смерті душі
наших ближніх і покривати чимало гріхів. Цей привілей дав нам наш люблячий
Господь, Який помер за всі наші гріхи і Своїм світлим воскресінням здолав нашу
смерть. Ми всі були заблудили від правди. Ми всі були збилися на манівці. Але
Бог виявив до кожного з нас велику милість.
Він через Своє Слово докорив нам за наші гріхи і Своїм Євангелієм Він
покликав нас, просвітив нас Своїми дарами, створив у наших серцях віру в Христа
і спас нас від вічної смерті. Христом
покрив Він усі до одного наші гріхи і подарував нам вічне життя у Його Царстві,
яке настане в час повернення Христа у славі.
Тоді покійні воскреснуть, а ми перемінимось і будемо забрані в Царство
Боже, аби там повіки насолоджуватися вічним життям.
Бог запрошує, аби ми брали участь
у Його спасенному плані і відвертали від аду грішних. Докоряли їм за гріх і
кликали Євангелієм Христовим до вічного життя. Бог хоче, аби й вони жили вічно,
адже Христос помер за всі гріхи цілого людства, за тих що нині заблудилися і
перебувають в обмані диявола. Будьте людьми молитви. І хай Євангеліє лунає з
ваших уст, любі брати і сестри і хай Царство Боже співає радісні гімні через
тих, що навернуться через вас. У Христове
Ймення. Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса
нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар